Сьогодні школа  повинна формувати в учнів бажання й уміння вчитися, виховувати потреби і здатності до навчання впродовж усього життя.

Учитель повинен будувати навчальний процес таким чином, щоб учень отримував задоволення і робота булла спрямована не на заучування, а на  формування вмінь і навичок, не на експлуатацію інтелекту, а на його розвиток, що сприяє формуванню творчої компетенції дитини.

Тому й постала необхідність упровадження технології, яка спрямована на навчання дітей використовувати ресурси уяви та  пам’яті.

Допоможуть учителеві в цьому не тільки традиційні, а й інноваційні технології та методики. Однією з них є ейдетика.

Ейдетика – унікальна методика, спрямована на розвиток образного мислення, уяви, уваги й пам’яті. Вона залучає всі можливі ресурси людської пам’яті заради використання набутих знань у житті. Методи ж ейдотехніки базуються на максимальному використанні образного типу інформації. Учитель кодує матеріал уроку в символи, схеми, і діти запам’ятовують інформацію, пропускаючи її через серце, емоції,темперамент. 

На уроках української мови ми зіткнулися з проблемою щодо труднощів запам’ятовування учнями правил  з  будь-якого  розділу мовознавства, бо майже кожного уроку вивчається нова тема, окрім орфограм, необхідно запам’ятовувати   винятки з правил. На уроках літератури, особливо при підготовці до ЗНО, необхідно тримати в пам’яті інформацію як про прозові твори, так і про віршовані твори, знати теорію літератури.

Особливої уваги вимагає робота в 5 класі. Слід ураховувати, що п’ятикласники  - це учні, які звикли до ігрової форми навчання, і вони протягом року  адаптуються до вимог  середньої школи. Учні 6 – 8 класів під час дорослішання втрачають інтерес до навчання, і важливо саме в цей період зацікавити, залучити до творчої діяльності. Не можна не сказати про учнів старшої школи, які готуються до ДПА, до ЗНО, а значить мають запам’ятовувати великий обсяг інформації.

Пропоную акровербальний метод (запам’ятовування окремих правил), який заснований на креативному перетворенні «сухої» інформації на «живі» тексти. Це може бути, наприклад, «шифрування» навчальногоматеріалу у вірші, пісні або анекдоти. Як показує досвід, це  створює ситуацію успіху та активізує уяву учнів.

Ланцюговий метод вимагає зв’язок попереднього і наступного слова певною дією. Його доцільно використовувати у разі, якщо необхідно запам’ятати групу слів (винятки з правил). Під час створення  таких історій важливо не боятися нісенітниць. Щосмішнішою і незвичайнішою буде розповідь, то краще вона запам'ятається. Такі історії сприяють   збагаченню словникового запасу, учні з’ясовують значення  слів. Запам'ятовуючи за допомогою свідомо підібраних асоціацій,  прискорюється процес їх пригадування в потрібний момент.

Під час  опрацювання теми «Фразеологія» використовую метод піктограм .  Така робота сприяє  не тільки вивченню теорії фразеології, формуванню вмінь тлумачити значення фразеологізмів,  а й доречному  використанню їх у власному мовленні,  та  систематичній реалізації внутрішньо предметних зв’язків на аспектних уроках, застосування фразеологічного матеріалу та прислів’їв на уроках розвитку мовлення як опори для побудови власних монологічних і діалогічних висловлювань. Одна із вправ, яку пропоную на уроці – це «Зашифровані фразеологізми».  Художник зрозумів фразеологізми в прямому значенні. Відгадайте, який фразеологізм схований.

У свою чергу така робота впливає на виховання любові до рідної мови та до свого народу, збагачення словникового запасу, формування інтелектуальної культури. 

Під час вивчення напам'ять віршів в 5 – 9 класах   раджу учням   створити ілюстрації чи піктограми. Через деякий час піктограми допомагають  швидко згадати й відтворити текст.

Цікавим є метод «Авторське напуття». Робота з авторським вступом: заголовком як «ім’ям» і «знаком» твору, передмовою, епіграфом, списком діючих осіб у п’єсі, авторськими ремарками, навіть першими абзацами тексту. Ці орієнтири ніколи не даються автором випадково, вони завжди несуть у собі певний смисл, пов’язаний з основною ідеєю. Письменник немовби вказує нам шлях подальшого слідування за його «образним полем».

 Наприклад,  працюючи з текстом казки «Цар Плаксій та Лоскотон» В.Симоненка (5клас), на етапі мотивації уроку доцільно поставити такі питання:

• Як ви розумієте значення слів «ПЛАКСІЙ», «ЛОСКОТОН».
• Які асоціації виникають від імен у назві казки?

(Плаксій – смуток,безнадія,зневіра в успіх, нюня, галас, безхарактерність, егоїстичність, обмеженість, песимізм. Лоскотон - добрий, душевний чоловік, який дарує людям сміх і радість, розраджує у їхньому нелегкому житті.)

(Після прочитання казки з’ясовуємо ,чи справдилися припущення щодо асоціацій з іменами та характерами героїв, визначаємо тему та ідею твору )

Такий метод роботи допомагає вирішити одне із завдань уроків літератури – зацікавити учня, залучити до осмисленого читання.

«Ефект присутності» - один із методів , за допомогою якого пропускаєш через себе події, зображені у творі. Створення у свідомості учнів образних картин, пов’язаних із актуалізацією різноманітних рецепторів (зорового, слухового, тактильного тощо).

Аналізуючи новелу Миколи Хвильового «Я(Романтика)» (11 клас), можна принести букетик м’яти. Аромат  цієї рослини  створить відчуття добра, захисту, спокою,родинного затишку, що й відчував герой твору, повертаючись пізніми ночами додому. Саме тут його чекає сива мати, якій він може довірити свій біль і своє сум’яття, тут стає просто ніжним і стомленим сином.
Обговорюючи  зовнішність казкової героїні Хухи-Моховинки (5 клас) , даю доторкнутися до кульки , заздалегідь виготовленої із м’якого,пухнастого хутра.

Оригінальним буде спробувати на смак ягоди терну, відчути терпкість смаку. І провідний мотив родинно-побутової пісні  «Цвіте терен, цвіте терен» (9клас) буде зрозумілим без зайвих пояснень.

Такий метод спрямований на виявлення в учнів справжніх щирих емоцій у відповідь на прочитані твори, а в пам’яті лишається те, що має емоційне позначення.

«Бачення-символ». Формування у свідомості учнів узагальненого, осмисленого образу, тотожного індивідуальній інтерпретації художнього твору (ілюстрація, вірш, міні-твір). Це дає можливість учням побачити множинність індивідуальних інтерпретацій одного і того ж твору. Символічний образ створює в них відчуття невичерпності, багатогранності мистецтва слова.

Я віддаю перевагу використанню на уроках ілюстрацій, з метою активізації пізнавальної діяльності.  Що  сприяє таким факторам навчання і виховання, як:забезпечує глибину розуміння і зміцнює набуті знання фактичного матеріалу;  пробуджує інтерес до  навчального матеріалу; розвиває    спостережливість; сприяє всебічному естетичному розвитку; конкретизує і збагачує уявлення учнів   деталями, допомагає  переживати повторні враження, одержані від сприйняття образів літературного твору; привчає учнів розмірковувати над зображувально-виражальними засобами двох видів мистецтва, що сприяє розвитку їх художнього бачення, творчої уяви, розширенню естетичного кругозору. Корисною для учнів 10 – 11 класів, які готуються до ЗНО (ЗНО з літератури передбачає завдання з ілюстрацією),  є вправа  «Літературне лото», яку виконують, працюючи в групах. Пропонуються набір сюжетних ілюстрацій різних творів та події до зазначених творів (автор, назва твору, жанр, місце дії, герої, напрям, літературний рід).

Все більшого поширення на уроках літератури набуває така цікава творча форма роботи, як складання конспекту.

Ейдос-конспект   – це роздуми, породжені образністю тексту, що супроводжуються створенням власних образів на основі цитат твору.

Поєднуючи в собі опорний конспект (теоретичні знання) та ілюстрації до твору, ейдос-конспект задіює логічне і образне мислення.  метод цікавий тим, що може показати глибину розуміння тексту учнем.

У 10 класі досліджуючи причини розпаду українського патріархального устрою під впливом індивідуалістичних змагань за повістю І.Нечуя – Левицького «Кайдашева сімя», духовного  зламу Чіпки під впливом соціальних обставин за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як  ясла повні» , створюємо графік (один із видів ейдос-конспекту) психологічних чинників (додаток 7).

Методи ейдетики допомагають готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При  впровадженні   цих  методів  знання  засвоюються  набагато краще, адже розраховані  не на запам'ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її вирішення.

Результатом використання методів ейдетики  є активна участь учнів  у Тижнях української мови та літератури,   успіхи  під час складання ДПА, ЗНО, участі  в міських та обласних етапах Всеукраїнських олімпіад і конкурсів. Школярі складають вірші, створюють проекти й електронні презентації.

Література

1. Антощук Є.В. Швидка педагогічна допомога від «Української школи ейдетики». 8 уроків з техніки ефективного запам’ятовування будь-якої інформації. Вінниця, 2002. – 43с.
2. Антощук Є. В. Таємниці «Школи ейдетики» //Початкова освіта. – 2001. – № 42. – С.7
3. Бесєдіна А. Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня // Рідна школа. – 2009. – № 2-3. – С. 61-62
4. Богосвятська А. Методи ейдетики на уроках словесності // Зарубіжна література. – 2011. – № 12. – С. 40-43
5. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №538 від 07.08.2013 )
6. Кузнєцова О. М. Методи ейдетики на уроках //Розкажіть онуку. – 2006. – № 17-18. – С. 66-68
7. Кузнєцова О.М. Як краще навчити дитину за допомогою методів ейдетики //Розкажіть онуку. – 2007. – № 4. – С. 57- 62
8. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання. Українська мова 5–9 класи. (зі змінами, внесеними у 2015 році). – Н.В. Бондаренко, С.О.Караман, А. В. Ярмолюк, В. Л.Кононенко, О. В. Савченко
9. Семенюк Н. Використання методу опорно-буквених піктограм //Початкова освіта. – 2008. – № 2. – С.7 -10
10. Синякова О. Вдосконалення орфографічної грамотності засобами ейдетики //Початкова освіта. – 2008. – № 2. – С. 11-12
11. Українська мова:підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою/ А.А.Ворон, В.А.Солопенко. – К.:Видавничий дім «Освіта», 2013. – 240с.
12. Уліщенко В. Метод ейдетики в інтерсуб’єктному навчанні української літератури // Рідна школа. – 2007. – №2. – С. 22-24.