В даний час проблеми просодичної організації мовного вислову дітей висуваються на перший план не лише в лінгвістиці, психолінгвістиці, теорії комунікації, але і в методиці навчання мовлення, І зокрема, в методиці корекційного навчання.

Розлад інтонації, як правило, входить в структуру ряду мовленнєвих порушень. У дітей виявляються порушення всіх просодичних характеристик мовлення: мелодики, наголосу, динаміки, темпу, ритму, модульованості, інше. Серед складових частин виділяють розвиток у дітей здатностей здійснювати такі моду­ляції голосу: за силою (голосно — тихо — тихше, тихо — голосно— голосніше); за висотою (грубий — тонкий); за тембром, що передає різні почуття (сум, радість, ніжність тощо).

Основним методом розвитку просодичного боку мовлення є імітація. Прийоми реалізації цього завдання — дидактичні та сюжетні ігри.

Здійснення власне процесу мовлення забезпечує наш мовленнєвий апарат, до складу якого входять дихальний та артикуляційний апарати. Увесь мовленнєвий апарат виконує три важливі функції: утворення повітряного струменя, голосоутворення (фонація) та утворення мовних звуків (артикуляція). Сам акт мовлення тісно пов'язаний із диханням і реалізується на фазі видиху. Розрізняють дихання трьох типів: 1) ключичне; 2) реберне (грудне); 3) діафрагмальне (черевне).

За ключичного типу дихання піднімаються плечовий пояс і верхні ребра й переважно розширюється верхня частина грудної клітки. За реберного типу дихання спостерігається її передньобічне розширення. А в діафрагмальному диханні активну участь бере діафрагма, відтак об'єм вдихуваного повітря є максимальним порівняно з іншими типами дихання.

Коли ми говоримо, наше дихання помітно відрізняється від звичайного, фізіологічного, де тривалість видиху та вдиху майже однакові. Особливості мовленнєвого дихання: істотно збільшується об'єм повітря, що вдихається й видихається; вдих стає коротким та глибоким, а видих — більш подовженим; під час видиху активну роль у його процесі беруть м'язи стінок черева та внутрішні міжреберні м'язи, що забезпечує тривалість мовлення та збільшує тиск повітряного струменя.

Дітям здебільшого властиве поверхневе (ключичне) дихання. Та, оскільки для реалізації акту мовлення необхідний достатній об'єм повітря, слід розвивати у них саме діафрагмальне дихання.

Пропоную комплекс спеціальних вправ для формування у дітей діафрагмального та мовленнєвого дихання.

1. Формування навичок діафрагмального дихання у дитині пропонують вдихнути повітря через ніс і плавно видихнути його через рот.

• У положенні лежачи (на килимку або на ліжку з твердим покриттям) покласти руку на ділянку діафрагми, зробити вдих через ніс — при цьому рука має відчути збільшення об'єму грудної клітки. Видихати повітря повільно й тривало через рот — рука відчуватиме зменшення її об'єму. Проконтролювати видих повітря можна також за допомогою невеличкої іграшки, поклавши її на діафрагмальну ділянку тіла. Техніка діафрагмального дихання надалі відпрацьовується в положенні стоячи та сидячи.

2. Розвиток потужного плавного цілеспрямованого повітряного струменя.

Мета: навчити робити глибокий вдих через ніс і подовжений плавний потужний видих через рот.

Методичні рекомендації:

• ' Вправи слід виконувати в добре провітреному приміщенні.
• Під час виконання їх дитина витягує губи вперед і стежить, щоб плечі не піднімалися.
• Струмінь повітря має бути плавним подовженим і спрямованим на певний об'єкт.
• Кожна вправа повторюється 2-3 рази.

Орієнтовна добірка ігор-вправ

"Чий метелик полетить перший?"

Обладнання: фігурки яскравих метеликів, квіти із тонкого паперу.

Хід. Покласти паперового метелика на квітку, що на розгорнутій долоні дитини. За командою дорослого діти роблять вдих через ніс, видих — через рот, спрямовуючи струмінь повітря на метелика.

"Чий листок полетить далі?"

Обладнання: різноколірні папірці.

Хід. Дорослий кладе папірці перед дітьми. Сидячи за столом, вони вдихають повітря через ніс, а потім плавно потужно видихають його через рот, спрямовуючи струмінь повітря на папірці.

"Снігопад".

Обладнання: сніжинки з тонкого паперу.

Хід. Діти стають у коло, тримаючи сніжинки на простягнутій уперед долоні. За сигналом педагога вдихають повітря через ніс і видихають через рот, дмухаючи на сніжинку.

"Спритні жабки".

Обладнання: фігурка жабки з тонкого паперу.

Хід. Педагог кладе на столі перед дитиною паперову жабку. Дитина вдихає повітря через ніс, а потім плавно видихає через рот. Струмінь повітря спрямовується на жабку, щоб вона зрушила з місця.

"Футбол".

Обладнання: кулька з вати (2x2 см), ворота з деталей дитячого конструктора.

Хід. Педагог ставить на столі перед дитиною ворота, а перед ними кладе ватну кульку. Дитина, сидячи за столом, вдихає повітря через ніс, а потім плавно види­хає його через рот, спрямовуючи струмінь повітря на кульку. Вона має потрапити у ворітця.

"Веселий вітерець".

Обладнання: макет картонного будиночка з віконцем. До віконця зовні прикріплений тонкий папірець.

Хід. Дитині пропонують вдихнути повітря через ніс і видихнути повільно плавно, спрямовуючи на папірець, який має відхилитися від подиху. Амплітуда його відхилення свідчитиме про потужність повітряного струменя.

"Гарячий чай".

Обладнання: макет чашки з картону. До її краєчка прикріплена "пара", вирізана з тонкого паперу.

Хід. Дитина вдихає повітря через ніс і видихає плавно й потужно, спрямовуючи повітряний струмінь на "пару", що має відхилитися.

"Приховані малюнки".

Обладнання: на аркуш картону наклеєні яскраві картинки — кожна прихована під тонким папірцем. Його вільний нижній край розрізаний на тоненькі смужки.

Хід. Дитина вдихає повітря через ніс і видихає його повільно й плавно через рот, спрямовуючи на папірець. Струмінь повітря має при підняти паперові смужки, щоб можна було розглянути картинку.

"Рибки в акваріумі".

Обладнання: макет акваріума (каркас із картону), фігурки рибок (із тонкого паперу), прикріплені за допомогою ниток до верхнього краю рамки.

Хід. Дитина вдихає повітря через ніс і видихає плавно, повільно й потужно через рот, спрямовуючи струмінь повітря на рибку. Амплітуда відхилення рибки свідчитиме про потужність повітряного струменя.

"Шторму склянці".

Обладнання: склянка, на чверть наповнена водою, соломинка для коктейлю.

Хід. Дитині пропонують вдихати повітря через ніс і видихати через рот у соломинку, занурену у воду. Чим потужніший буде видих, тим вищий рівень бульбашок у склянці.

3. Розвиток мовленнєвого дихання

Сюди входять такі види роботи:

• розвиток дихання шляхом промовляння звуконаслідувань, коротеньких віршованих текстів;
• розвиток фразового мовлення на основі плавного подовженого видиху.

Вправи на звуконаслідування

Мета: формування чіткої вимови голосних та приголосних звуків під час подовженого плавного видиху шляхом імітації звуків від різних предметів, явищ; звуконаслідувань голосів тварин, птахів, комах, людей.

Звукові образи

Мати колише дитя: "А-ааа".
Кінь ірже: "І-ііі".
Ведмідь реве: "Е-еее".
Вовк виє: "У-ууу".
Болить зуб: "О-ооо".
Дитина плаче: "Уа-уа-уа-уа".
Діти перегукуються в лісі: "Ау-ау-ау".
Віслюк кричить: "Іа-іа-іа".
Чайник кипить, стукає покришка: "Б-б-б".
Зігріваємо руки: "Х-х-х".
Б’ємо молотком: "Тук-тук".
Рубаємо дрова: "Ух-ух-ух”.
Комар дзижчить: "З-зззз".
Співають дощові краплини: "К-ккк".
Потяг рушає, із труби йде пара: "П-п-п”
Корова мукає: "М-м-м”.
Вітер гуде: "В-ввв".
Кулька здувається: "Ф-ффф".
Стукотять колеса потяга: "Т-ттг".
Дятел довбе стовбур дерева: "Д-ддд”.
Дитя ниє: "Н-ннн".
Повітря виходить із насоса: "С-ссс"

Голосні звуки

О-о-о — одне яєчко Знесла курочка гарненька.
Знайшла дівчинка одненька —
О-о-о — одне яєчко.
А-а-а — яблучка два.
Два яблучка червоненькі
Несе донечка до неньки.
А-а-а—яблучка два.
И-и-и хлопчики три
В калюжу упали
І всі разом кричали.
И-и-и — тих хлопчиків три
І-і-і — лошачки малі.
Є у них чотири ніжки,
Коло воза ідуть пішки,
і-і-і — лошачки малі.
У-у-У — песик на шнурку,
Цуценяток п’ять кудлатих.
Полягало біля хати.
У-У-У — песик на шнурку.
Е-е-е — де ти, мамо, де?
Нема мами, пішла в поле,
Там бур'ян на ниві поле.
Е-е-е — ось вже мама йде!

Хто як говорить?

"Няв-няв-няв", — муркоче киця.
Гав-гав-гав!" — завів Сірко.
А яка домашня птиця Промовляє: "Ко-ко-ко"?
Хто на лузі: "Му-у”, — гукає?
Хто: "Тьох-тьох”, — співа в садку?
Хто так сонце зустрічає: "Ку-ку-рік! Ку-ку-ріку!"?
Хто: "Ців-ців", — щебече в стрісі?
Хто: "Жу-жу", — в квітках співа?
Хто кричить: "Ку-ку", — у лісі?
Хто скрекоче: "Ква-ква-ква"?

Живі звуки

• Дитя засинає, а матуся пісеньку співає: "А-ааа".
• Коник весело скакав і так голосно іржав: "І-ііі".
• Потяг швидко вирушає, і про це всіх сповіщає: "У-ууу".
• Дивно, ой дивно синочку малому — тато зловив здоровенного сома:"0-ооо"
• Зима. Ведмедику не спиться,і він на те весь час гнівиться: "Е-еее"
• Водичка в чайнику кипить: "Б-б-б". Ось-ось — і кришечка злетить: "Б-б-б".
• Якщо язичок гіркою підняти, він буде високо стрибати: "К-к-к".
• Насосом м'яч ми накачаємо: "С-ссс". І у футбол гуртом пограємо: "Сссс".
• Дзвони дзвонять вдалині: "Л-ллл". Добре чути навкруги: "Л-ллл".
• Пливе пароплав і голосно гуде: "И-и-и". А дим із труби хмаркою пливе: "Пп-
• Вітер виє, завиває: "В-ввв". Поїзд ходу набирає: "Т-т-т".
• Дятел дерево довбає: "Д-д-д". Він жучків собі шукає: "Д-д-д".
• Тихо-тихо говори: "Ц-ц-ц". Ти матусю не буди: "Ц-ц-ц".
• Тиша в полі навкруги, тільки чути у траві: "Ч-ч-ч".
• Якщо змерзли твої руки, ти на них ось так похукай: "Х-х-х".
• Гуси гучно ґелґотали: "Ґ-ґ-ґ". До ставочка вирушали: "Г-г-г".
• Комар літає і дзижчить: "З-ззз”. І уже ніхто не спить: "З-ззз".
• Змія повзе й шипить: "Ш-шшіи". Листя в лісі шелестить: "Ш-шшш".
• Пес хату стереже, не спить і грізно на чужих гарчить: "Р-ррр".

4. Розвиток фразового мовлення на основі плавного подовженого видиху

Дидактичні вправи: "Чиє речення довше?", "Чиє речення краще?" та ін. Мета: збільшення об'єму простого речення (нарощуванням слів); вимова поши­реної фрази під час плавного поступового видиху.

Обладнання: квіти, фрукти, ягоди, сюжетні картинки.

Зразок 1. Опора — предмет.

Яблуко. Червоне яблуко. Кругле червоне яблуко. Соковите кругле червоне яблуко.

Квітка пахне. Як чудово пахне квітка! Як чудово пахне червона квітка!

Зразок 2. Опора — сюжетний малюнок.

Це кіт. Кіт спить. Чорний кіт спить. Чорний кіт міцно спить.

Чорний кіт міцно спить на лаві.

Література

1. Калмикова Л. О. Формування у дітей старшого дошкільного віку мовленнєвої діяльності: діагностико-розвивальний комплекс : навч.-метод. посіб. / Л. О. Калмикова. — К. : Видавничій Дім «Слово», 2016. — 384 с.
2. Рібцун Ю. В. Р 49 Дитина з порушеннями мовленнєвого розвитку / Ю. В. Рібцун. — Харків : Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. — 40 с. — (Інклюзивне навчання).
3. Рібцун Ю. В. Віршики, картинки, звуки для забави і науки. Фонетико-фонематична компетентність дошкільника (у двох частинах) : альбом для ігор-занять з дітьми 3–6 років. — Х.: Видавнича група «Основа», 2013. — 176 с.: іл. — (Серія «Мовленнєва полікомпетентність дошкільника»).
4. Тищенко В. В. Як навчити дитину правильно розмовляти: від народження до 5 років: поради батькам / В. В. Тищенко, Ю. В. Рібцун. — К.: Літера ЛТД. — 2008. — 128 с.: іл.