(Сценарій музично – театральної розваги для дітей старшої групи)

(Діти заходять під  «Україна колядує»)

Господиня:

І хати, і дерева неначе у сріблі.
Чарівниця зимонька ходить по землі.
Сніг пухнастий стелиться, настав зимовий час.
Це зима – хурделиця прийшла розважить нас.

Господиня:

О, я дуже рада, що ви знову до мене прийшли . Здравствуйте, шановні гості, гості звані та бажані, сідайте, кому куди сподобається, в нашій хаті місця всім вистачить. Ану скажіть, добрі діти, чого ви до мене завітали?

Дитина. 

То не сніг, не метіль розсипається.
То Різдво до нас наближається.
З іграми, піснями, з чудовими казками.

Господиня: 

Ой і правда ваша. Різдво, це радісне свято. Люди веселяться, співають, радіючи народженню Христа. Кожна сім’я в Україні прикрашає дім ялинками, або ялинковими гілками, запалює вогники, щоб в зимові дні зігрівали вони душу. Діти навколо ялинки водять хороводи. Водили ви хороводи навколо нашої ялиночки?

Діти. Так

Господиня: А ще взимку дуже багато розваг є зі снігом. Які ви знаєте зимові забави?

Діти. Відповіді (Кататись на санчатах, лижах, ковзанах; ліпити бабу снігову; грати сніжки і т.д.)

Господиня: Так вірно. І хоч зараз на вулиці не має сніжку, ми з вами  порозважаємось, в зимові ігри пограємось.

Ігри-естафети:

1.«Розчисти доріжки!»

2.«Снігові кулі»

Музична гра «Зима»

(https://www.youtube.com/watch?v=VlWmskMWbjI)                              

Господиня: Весело погрались, гарно розважились.  А Чи чули ви, малята, про маленьких колядників?

Діти. Ні.

Господиня: Тоді послухайте. Колись їх багато було в Україні. Коли наставали Різдвяні свята, вони, з чарівною зіркою та срібними дзвониками, вирушали в дорогу. Зірка освічувала  їм шлях, а дзвоники сповіщали всім, що їдуть маленькі колядники і несуть радісну звістку про народження Христа. В ніч перед Різдвом діти і молодь, вбравшись у вивернуті навиворіт кожухи, ведмедя, бика, барана, лисиці, Баба Яги,  ходили з будинку в будинок, зупинялися під вікнами і славили господарів, бажали їм в піснях і примовках добра і благополуччя. Пісні ці називались колядками. Час і нам покликати до себе Коляду.

Діти: (хором двічі) Прийди, Коляда напередодні Різдва.

(Входить Коляда - дитина , разом з нею ряджені діти).

Коляда: (Ведуча 1) Хто тут кричав, Коляду гукав? До вас іду, колядників веду.

Чути, чути, чути дзвін за 107 далеких гір.               
Це з далеких гір сюди іде свято Коляди.

Ведуча1: Ми йшли на вогник до вашої хати. Не хотіли добрих людей минати. Добрий вечір.

Господиня: І вам доброго вечора. То може ви у нас поколядуєте?

Діти: Поколядуємо.

Дит. Із – за гіроньки, з – за долиноньки,
ми колядники з Україноньки.
Куди йшли, туди й прийшли,
а що бажаємо, про те й заспіваємо.

Господиня: Прошу вас, заспівайте.

Колядка «Хай Ісус, мале  дитя»

Господиня: Дякую вам, маленькі колядники за добрі слова, побажання. Залишайтесь у нашій хаті.

Господиня:.  А чи знаєте ви який другий празник у віночку Різдвяних свят? 14 січня ми  відзначаємо  свято Святого Василя або як кажуть в народі «Старий  Новий рік».

Напередодні ввечері дівчатка співають особливі пісні-щедрівки, бажаючи всім присутнім добра, здоров’я, благополуччя.

Вранці  хлопчики оббігали оселі своїх  рідних, друзів, знайомих і засівали їхні домівки зерном ,щоб завжди у родинах був хліб на столі і мир у душі. Наш садочок-це наш дім і ми хочемо, щоб у ньому було все гаразд. Тому до нашого дому із добрими побажаннями вже поспішають маленькі щедрівники та  засівальники .

(виходять щедрівники, засівальники)

Ватажок: (Ведуча 2)

Ой чи є, чи нема пан господар вдома?
Щедрий вечір, добрий вечір.
Дозвольте щедрувати, ваш дім звеселяти.

Господиня: Заходьте будь ласка до нашої оселі, защедруйте нам .

Щедрівка «Ой сивая, тая  зозуленька»

Господиня : Дякую за щедрівочку,

Заходьте у мою хатиночку,

А ви хто такі будете? (до посівальників)

Дитина. А ми хлопці молодці

Щастя, миру вам бажаєм

У вашій оселі, тай запосіваєм.

Засівальник1: Сієм, сієм, посіваєм, щастя й долі Вам бажаєм:
У щасливій Вашій хаті, щоб Ви всі були багаті!

Засівальник2: Щоб лежали на столі паляниці не малі,
Щоб були у Вас ковбаси, молоко, сало і м’ ясо!

Засівальник3: І млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки!
У щасливій цій оселі, щоб Ви всі були веселі!

Засівальник4: Щоб співалися пісні в ці щасливі ,світлі дні!
Сієм, сієм, посіваєм, щастя й долі всім  бажаєм!

(сиплять зерном)

Господиня: Дякую вам, засівальники за те ,що ви завітали до нашого садочку. Ми сподіваємось, що у вас ,і у  нас все буде гаразд.(звучить музика) Здається, ще хтось поспішає до нас у гості!

Під музику заходить Циган з Козою.

Циган: Зачекайте християни на веселого цигана.
Я лише козу продам ,піду з вами в Божий храм!

Господиня: А хто її в тебе купить? В тебе не коза, а кляча.
А до того ж ще й ледача.

Циган : Не ображай мені козу, бо зараз хату рознесу!

Господиня: Та у тебе коза крадене, а не куплена, та до того ще й облуплена!

Циган: Неправда  твоя, козачка, моя коза добре скаче!(Коза мекає)
Купи, господине, козу, молоко буде у дітей!

Господиня: А скільки просиш за козу?

Циган: Мішок вівса, ячменю та доларів цілу кишеню!

Господиня: Ой, як дорого! Де я візьму тобі доларів? Маю лиш гривню.

Циган: Бог з тобою, думаю зторгуємось.(Забирає гроші, віддає козу)

Господиня: Іди до нас ,кізонько,розвеселися,
По цьому двору,по господі розходися,
Щоб добро було у хаті,а ми всі були багаті!

Пісня-танок «Я-Коза»

Го- го-го, Коза! Го-го сірая,
Ой розходилась, розвеселилась,
По всьому двору, по веселому!
Де Коза ходить – там жито родить,
А де не буває – там все вилягає.
Де коза туп – туп, там жита сім куп.
В нашому сельці є хлопці-стрільці,
Встрелили Козу під праву ногу.
Ой, ударили в саме серденько!
Тут вона впала
Та й духом зійшла…

Коза: Ох! ( падає і закриває очі)

Циган: Ой, лишенько! Наша кізонька захворіла. Да така ж добра тварина була, і розумна, і вдатлива, і до харчів невибаглива. Ой батечки, що ж тепер будемо робити?!

Господиня: Захворіла? А що ж робити?

Циган :треба Козі дати сала, щоб вона поскакала.

Господиня: Може краще покликати лікаря?

Циган: Дохтора треба, дохтора!  Покличте дохтора!

Господиня: А ось і доктор з'явився...

Господиня: Ведіть його мерщій сюди!

Лікар: Я лєкар-аптекар. Що тут у вас скоїлося?

Циган:  Кізка наша захворіла. Ледве дихає...

Лікар: Зараз перевіримо (гордо стверджує  лікар-аптекар і пошився до свої і похідної валізки, витяг звідтіля слухавку та й почав обстежувати хвору тварину).

Лікар: Ов-ва.  Надії на виздоровлення ніякої. Мусите Кізку дорізати!

Циган: Лікарю, врятуй життя кізонці.

Лікар:  Гаразд, спробую!

(Дістає  з валізи великого шприца, удає, що робити укол. Кізонька лежала нерухомо, але згодом заворушилася, звела голову).

Циган: Ожила! Наша Кізонька жива! Ой, лікарю, дякую, що врятував нашу кізоньку.

Господиня: Ожила наша кізонька, весела стала і по хаті поскакала.

 (Коза скаче по хаті, мекає)

Циган: Ану, коза, підійди поближче, поклонися по нижче господині.
Чим вона тебе пожалує?
Може міркою жита, щоб коза була сита.
Може міркою вівса, а зверху ковбаса.
(Коза підходить до Господ. Вклоняється)

Коза: Я Коза периста, маю років 300. Коза ходить, добро носить.
І звірині, і людині, і всій нашій Україні.

Господиня: Ось тобі, Коза, частування. Пригощайся. (Пригощає)

Господиня: Діти, а хто знає яке свято останнє у Різдвяному віночку? Це свято Водохреща, яке святкують 19 січня.  У цей день у всіх селах та містах освячують воду. Зранку чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хреста, ставили його поруч з ополонкою і обливали червоним буряковим квасом. Під обід священик , виголосивши молитву, освячував воду, занурюючи в неї срібного хреста. Цю воду вважають панацеєю від багатьох недуг, нею також святили оселі, тварин, збіжжя. Після Водохрещ в Україні вже не колядують.

Господиня: Ну що ж, малята, добре й весело нам було!

Ми так добре і пограли, колядували, щедрували й посівали!

А за традицією всіх щедрувальників та колядників пригощали  чимось смачненьким. І для вас всіх у мене є солодкий сюрприз(виносить кошик з солодощами).

Ведуча 1. Слава нашим господарям.
Що так гречно нас приймали, і солодким пригощали.

Ведуча  2.  Всі ми раді в цьому домі веселенько погуляти.
Та на цей раз вибачайте — Нам пора вже вирушати!
Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я!

Господиня: Шануйте діти традиції свого народу. І нехай наша колядка лунає по всьому світу. Тож давайте на прощання усі разом заколядуємо.

Колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю»  - співають всі