Зал святково прикрашений у національному стилі. На столі, покритому вишитою скатертиною, глечик з пшеничними колосками, вироби із борошна. Звучить музика, до залу заходить Господиня, вклоняється глядачам.

Господиня: Доброго дня, любі гості! Запрошуємо вас до нашої господи на хліб, на сіль, на щире слово, на бесіду мудру, на свято родинне.

Вже всюди зібрано врожай
І опустіли поле й гай
А ну давайте всі завзято
Запросимо дітей на свято.

Під музику заходять діти і стають біля стільчиків.

1. Гляньте, як гостей багато
   Прийшли вони на наше свято,
   Радо всіх вони вітають
   І оплесками зустрічають!                            

2. Вітають усіх українські малята!
   Ми всі готувалися довго до свята
   Вивчали таночки, веселі пісні,
   Для вас готували виступи свої.

Господиня:  Послухайте діти уважно.
Про що наші будуть слова,
Про хліб поговорим сьогодні,
Бо хліб – усьому голова.

До залу заходять двоє дітей в українських костюмах з короваєм.

1.  Дорогих гостей стрічаєм
   Круглим, пишним короваєм.
2. Шанобливо хліб підносим
   І вклонившись, щиро просим:
   Любий гостю наш, приймай
   Хліб гостинний – коровай!

Господиня: Дорогих гостей у нас в Україні завжди зустрічають хлібом – сіллю. Хліб у хаті – то багатство, велика радість людям. Сіль – то гостинність і щедрість. І хліб, і сіль завжди діставалися людям важкою працею, тому і цінувалися завжди. Клали хліб на рушник – символ достатку і добра кожної сім’ї – і говорили «Хліб на рушнику – щастя у домі». Шанобливе ставлення до хліба підкреслюють і народні прислів’я. Діти, хто назве мудрі вислови про хліб та сіль?

• Хочеш їсти калачі, не сиди на печі
• Без солі, без хліба – нема обіду
• Хліб усьому голова
• Сила від хліба, хліб від землі
• Піт на спині – хліб на столі
• Зима без снігу – літо без хліба
• Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі
• На чорній землі білий хліб родить.
• Як є хліб, то й до хліба буде

Зерно

У землі сховалось,
Щоб зимою спати
Піднялось весною
З теплої ріллі
Влітку з нього виріс
Колосок вусатий,
Щоб пишалась осінь
Хлібом на столі.

Жито дозріває
На горі за гаєм
Зерна обважніли
На міцнім стеблі
Колоски схилились,
Це вони вклонились
За тепло, за щедрість,
Матері – землі.

День сьогодні урочистий
Колосок дозрів зернистий
Низько голову схиляє
До таночку всіх скликає

ТАНОК З КОЛОСКАМИ

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ   КАЗКИ   «КОЛОСОК» (за участі батьків)

Заходить під музику Півник іде по залу і знаходить колосок

Півник. Мишенята  Круть і Верть, мерщій  біжіть  сюди!

Вбігають мишенята Круть і Верть.

Мишенята. Ми тут!

Півник. Я колосок знайшов.

Мишенята. Ура! В нас будуть пиріжки! {Співають і  пританцьовують.)

Півник. Так, будуть. Але спочатку колосок треба обмолотити   та  зерно  до млина віднести, змолоти муку.  Хто це зробить?

Круть. Не я!

Верть. Не я!

Півник. Гаразд, я все зроблю.

Півник виходить, а мишенята пританцьовують під веселу музику.       

З'являється Півник з мішком.

Півник. Круть! Верть! Мишенята!

Мишенята. Ми тут!

Півник. Ось' мука. Треба води наносити та тісто замісити. Хто це зробить?

Круть. Не я!

Верть. Не я!

Півник. Гаразд, я все сам зроблю.

Півник виходить. Мишенята граються, танцюють під веселу музику.

Входить Півник з мискою.

Півник  Ось і тісто вже готове —
Пиріжки будуть чудові!
Мишенята, мчіть до столу —
Працювати всім пора!

Мишенята Ти нас кликав?  Ми прийшли

Де тут, кажеш, пиріжки?

Півник. Постривайте, постривайте! Спочатку потрібно піч розтопити, пиріжки зліпити, а потім їх у піч  посадити. Хто це зробить?

Круть. Не я!

Верть. Не я!

Мишенята вибігають. Півник хитає головою.

Півник. Гаразд, я сам розтоплю піч, пиріжки зроблю і в піч їх  посаджу.

Півник виходить із зали. Мишенята заходять до зали.

Мишенята {співають)

Як чудово, як весело
Нам бігать і стрибати!
Ми дуже любим танцювати,
Не любим працювати. (Двічі)

Мишенята зупиняються і водять носиками.

Входить Півник з пиріжками на таці. Ставить тацю з пиріжками на стіл.  Мишенята підбігають до столу і хочуть взяти пиріжки.

Півник. Гей, стійте, стійте! Нумо, відповідайте — хто  колосок знайшов?

Мишенята {весело). Ти!

Півник. А хто його змолотив та зерно до млина носив і змолов його?

Мишенята {вже не так весело). Ти.

П і в н и к. А хто пиріжки випікав?

Мишенята {похнюпившись). Ти.

П і в н и к. А що ж ви робили?

Мишенята А ми бігали, гуляли

Та в веселі ігри грали.

Півник  То все бігали, гуляли,

Зовсім ви не працювали?

Мишенята {сумно). Так.,

Півник.  Для ледачих крикунів

Я не маю пиріжків

Артисти вклоняються і виходять із зали.

Господиня: Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини.

Пахне хліб,
Як тепло пахне хліб,
Любов трударів
І радістю земною
І сонцем, що всміхалося весною
І щастям наших неповторних діб –
Духмяно пахне хліб!

Народна мудрість так говорить про хліб: «Хліб-сіль смакуй, добрих людей шануй». Бо в нього вкладена праця людська, її мудрість. Хлібина, що майстерно випечена, нагадує собою сонце – кругле, рум’яне, вічне.

Хліб, як сонце, - каже мати,
Хліб, як сонце, - каже тато,
Хліб, як сонце, - кажуть люди,
Хліб, як сонце, - з нами всюди.

Господиня: Почесне місце посідає хліб у звичаях та обрядах українців. Будь-яке свято не обходиться без паляниці: хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого; виряджаючи синів у далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. Отже, хліб – мірило життя, культури.

За всіх часів найбільшою святістю вважався хліб. Про нього писали поети і мислителі, він прославлявся у піснях, думах, віршах.

Ось послухайте:
Хоч не солодкий
Та дуже смачний
Хоч сам маленький
Проте дорогий
Сядем обідати – він на столі
Люблять його і дорослі й малі

Десь вода вирує голосно
Млин гуде і меле борошно
Так уже на світі водиться
Що не їж, а хліба хочеться.
Щодня до нас приходить гість
Румяний, теплий, свіжий,
А називається він хліб,
Він наша перша їжа.

Хвалить його кожен
Любить його кожен
І дня ми прожити
Без нього не можем.

ПІСНЯ  «ПАЛЯНИЦЯ»

Господиня: Цікаво, а що ж наші гості знають про хліб?

ВІКТОРИНА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

• Які злакові рослини вирощуються для виготовлення хліба? (пшениця, ячмінь, овес);
• Чим відрізняються ярі від озимих посівів? (ярі сіють навесні, а озимі – восени; із ярої пшениці твердіше борошно і хліб кращих сортів);
• Які ви знаєте назви хліба? (паляниця, коровай, буханець);
• Який хліб корисніший свіжий чи черствий? (свіжий);
• Як можна довше зберегти хліб свіжим? (загорнути в серветку і покласти в хлібницю);
• Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна (вермішель, макарони, печиво, тістечка, бублики);
• Як потрібно ставитись до хліба? (із пошаною, не кришити, не ламати, не кидати недоїдений окраєць).

ГРА ДЛЯ ДОРОСЛИХ «СКЛАДИ  МАЛЮНОК»

Видається набір малюнків, де відображені головні етапи хліборобської діяльності: зоране поле, на полі працюють сіялки ;поле вкрите молодими рослинами; поле зі стиглою пшеницею, комбайном, вантажівкою; дорога до елеватора, по якій їдуть вантажівки з зерном; цистерни з борошном їдуть до пекарні; у пекарні випікається хліб; хліб везуть у крамниці;  хліб на рушнику.

Завдання: взяти по малюнку і спробувати стати у шеренгу таким чином, щоб можна було побачити шлях хліба до нашого столу.

Господиня: Бачу досвідчені гості в мене зібралися. А хто з вас відмовиться від домашніх вареників чи пиріжків, галушок чи пампушок? Це все – хліб, вирощений на нашій рідній українській землі.

Імен багато має хліб
Рогалик, торт, батон, пиріг
І паска, й паляниця,
А ще перепічка і піца.

Дівчинка: Щось хлоп’ята посмутніли, може їсти захотіли?

Хлопчик: А які з вас господині, чи вмієте ви біля печі ходитита їсти варити?

ПІСНЯ « ВАРЕНИЧКИ»

(на мелодію укр..нар.пісні «А мій милий вареничів хоче»)

Д. Ой мій милий вареничків просить. -2р.

Хл. Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Д.Та й дров же ж немає, милий мій миленький
Та й дров же ж немає, голуб мій сизенький.

Хл. Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Д. Я рубати не вмію, милий мій миленький
Я рубати не вмію, голуб мій сизенький!

Хл. Научись, милая, научись, милая,
Научись, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Д. Та й сили ж не має, милий мій миленький,
Та й сили ж не має, голуб мій сизенький!

Хл. Не балуй, милая, не балуй, милая,
Вареничків навари, моя чорнобривая.

ТАНЕЦЬ «ВАРЕНИКИ»

Після танцю,  Господиня виносить макітру з варениками

Господиня: Що ж, вареничкі готові,

Ой, які вони чудові!

Найулюбленіша українська страва – вареники.                

Кожну дівчинку матуся змалку вчила ліпити їх.

От і сьогодні наші господині приготували разом зі своїми матусями українські вареники з різними традиційними начинками!

Дівчата:

Їжте вареники картопляні,
щоб ваші щічки були  рум’яні!
Їжте вареники з капусти,
щоб у кишені не було пусто!
Їжте вареники з грибочками,
щоб були з синами та дочками!
Їжте вареники з м’ясом та запивайте їх квасом!
Їжте вареники з сиром – з добром вас і миром!
Їжте вареники з ягодою – щоб жили ви злагодою!

Господиня: Вас чекають у макітрі – варенички дуже ситні-
Білолиці, круглолиці, із добротної пшенфиці.
Їжте, їжте, просим щиро,
Варенички наші з сиром!
Треба у мішку пробігти і вареничком заїсти!

КОНКУРС « НАГОДУЙ ВАРЕНИКОМ БАТЬКІВ»

Змагання: хлопці по черзі мусять дострибати у мішку до столу з варениками, а дівчинка – годує його вареничком

Господиня: А ще знаю гру для втіхи.
Більше хто збере горіхів,
Буде той в житті багатий,
Щастя буде завжди мати!

КОНКУРС - ЗМАГАННЯ БАТЬКІВ

Хто набере більше горіхів у жменю однією рукою – Діти потім лічать горіхи

Свіжий хліб із житечка
Пахне теплим літечком,
Бо земля всю зиму
В хлібі затаїлась

Грузовики гудуть весь час
Везуть пшеницю й жито
Багато хліба буде в нас
Багато будем жити.

Господиня:  Хліб спішить у кожну хату,
Щоб сонця і неба силу віддати
Не марнуйте і хвилиночки – поспішайте
І в Оркестрі веселому нам гарно заграйте
Без троїстих музикантів не буває свята
У троїстих музик – музика завзята!

ОРКЕСТР  БАТЬКІВ з шумовими інструментами

Господиня: Друзі! Саме хліб зібрав нас усіх сьогодні разом на це свято. І в нашому дружному колі не менше трьох поколінь: тут дідусі з бабусями, і татка з матусями, і наші діти – зерно нашого життя. Тож шануймо хліб, як найдорожчий у світі скарб. Бережіть хліб. Нехай така бережливість стане законом кожної сім’ї , кожного з нас.

Бо хліб на столі – це свято
Скажіть, святіше, щось за хліб
Чи будемо ми мати?

Батько.     Їж, сину, хліб, та пам’ятай, що в ньому
Саме життя закладено людей,
І сонце золоте і звуки грому,
Мозольний труд і посмішки очей.

Мати.       Їж, сину, хліб і не кидай додолу,
А підніми, коли не там лежить,
А, як сідаєш, сину мій, до столу,
То пам’ятай, що хліб-це значить жить

Батько.      В народі ж хліб, мов матір поважають
Ця шана з плином часу не зника.
І дорогих гостей завжди стрічають
З хлібиною в барвистих рушниках.

Мати.     Так хай же щедро наливає соком
І колоситься золотистий сніп!
І хай же родить більше з кожним роком
Його величність – годувальник хліб!

Господиня:  Щирі друзі! Добрі люди!
Хай завжди вам добре буде
Вік живіть у вашій хаті
І щасливі, і багаті!
І хай же родить більше
З кожним роком
Його величність – годувальник Хліб.
Шануймося, друзі! Бо ми того варті.

ПІСНЯ «МИ Є ДІТИ УКРАЇНСЬКІ» (сл.. В.Верби, муз. І.Романовської)