Концепція сталого розвитку  передбачає всебічні зміни у формуванні світогляду особистості в системі освіти на дошкільному, шкільному і на рівні вищої школи, включаючи неформальну освіту. « Сталий розвиток»-це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості наступних поколінь задовольняти потреби» ( «Наше спільне майбутнє», звіт Комісії ООН під керівництвом Гро Харлем Брутланд, 1987 р.)

Школа потребує змін. Україна проголосила ідеологію сталого розвитку державною стратегією на ХХІ століття.  Потрібна нова політика, яка б зупинила руйнування навколишнього середовища, яка б змінила саму людину. Можна написати багато законів, проголошувати величезну кількість лозунгів, але це ні до чого не призведе, якщо зміни не відбудуться у самій людині. Тож потрібно починати з найменших мешканців планети, працювати з дорослими людьми, щоб забезпечити не тільки теперішнє, але й майбутнє суспільство ресурсами, необхідними для життя.

Радянська освіта готувала  дітей для проживання у великій родині, де не було місця індивідуальності. Людина повинна навчитися поважати себе, розуміти свою унікальність, щоб забезпечити сталі способи поведінки в суспільстві. В науковій літературі поняття «образ Я» з'явилося через необхідність дослідження й опису глибинних психологічних структур і процесів особистості, щоб  допомогти успішному виявленню творчих здібностей, вирішити внутрішні конфлікти. Поняття «образ Я» і зараз залишається дискусійним. Хоча вчені різних країн багато працюють над розкриттям питання самосвідомості особисті з його різними емоціями. І все ж таки, орієнтуючись на « Я-концепцію» У. Джеймса, першого теоретика в цьому питанні, розглянемо складові сталого розвитку особистості.

1. «Духовне Я» Першим рівнем розвитку особистості є внутрішнє й суб'єктивне буття людини. Духовне виховання починається з перших років життя дитини. За формування характеру на цьому рівні відповідають саме батьки. Але батьки виховувалися в іншій школі. Їм важко зрозуміти, які зміни відбуваються у становленні характеру особистості. Перший рівень характеризується тим, що головними для неї стають слова « я», « мені». Якщо дитина залишиться на першому рівні, вона може вирости егоїстичною людиною.
2. Другий рівень передбачає виховання в дитини сімейних цінностей. Зростає значення піклування про рідних людей. На цьому етапі розвитку особистість розуміє, що її  життя тісно пов'язане з життям суспільства й нації. Якщо покращується життя суспільства, поліпшується сімейне життя.
3. Усвідомлення цього факту спонукає людину бути національно свідомим активним громадянином і патріотом. Питання сім'ї залишається важливим, але за потреби вона може змінити пріоритети.
4. Четвертий рівень передбачає поважне ставлення до кожної особистості, визнання права іншої людини на власні переконання. Виникає потреба ставитися до інших так, якого ставлення ти чекаєш до себе.

«Матеріальне Я» Це те, що людина ототожнює з собою: його приватна власність, сім'я, друзі. Багатство не є злом саме по собі. Кожен з нас, хоч і має певне матеріальне забезпечення, відчуває у житті велику потребу любові, поваги, пошани, правди і справедливості. А брак цих цінностей іноді викликає в нас більше неспокою, ніж брак грошей чи якихось важливих речей. Якщо проаналізувати спосіб життя людей, то можна відзначити цікаву річ: люди прагнуть духовних цінностей, але при цьому пов'язують своє життя з матеріальними надбаннями. Іноді навіть вважають матеріальне щастя головнішим від духовного.

«Соціальне Я» Людина хоче визнання й поваги, яке може отримати в суспільстві, його соціальної ролі.  Ми не можемо жити абсолютно усамітнено, нам потрібно контактувати з іншими людьми. Уміння спілкуватися є важливим аспектом для ефективного налагоджування міжособистісних стосунків. У суспільстві існують соціальні норми і правила, які взаємодіють з державними інституціями. Соціалізація у сучасному житті триває протягом життя. У різному віці з'являються нові соціальні статуси. Ідеалізм близький до молоді, люди старшого віку у переважній більшості реалісти. Діти залежать від батьків, тому не відчувають такої залежності від оточуючих. Вони завжди можуть звернутися за порадою до старших. Доросла людина має життєвий досвід і знає, що робити. Вона концентрується на тому, як це виконати.

« Образ Я» передбачає виховання всебічно організованої і вихованої людини. Але теоретична гіпотеза не співпала з практичною, тому тему потрібно впроваджувати саме в реальне життя.

Будь – яка діяльність людини починається з мотиву. Від дорослих залежить, наскільки  активізується дитячий інтерес. Коли діти бачать результат, розуміють, що можуть діяти плідно, у них з'являється мотив.

Низький рівень соціального розвитку призводить до проблем у спілкуванні з однолітками, виникненню почуття самотності, сором'язливості.  У таких дітей немає друзів, з батьками теж виникають конфлікти.

Освітній процес покликаний допомогти дітям як будувати майбутнє, так і  вміти  робити все для його здійснення. Педагог спонукає до вміння правильно обрати спосіб діяльності, самостійно виконати обрану дію. Педагог підтримує дитину в її починаннях, надихає, допомагає їй самій оцінити досягнення й зміни.

Питання сталого розвитку дитини включає повну адаптацію. Дитина повинна розуміти, що піклуватися про навколишнє середовище також важливо, як берегти своїх рідних. Розумне споживання води, електроенергії, зменшення марних витрат сировини, кількості відходів, піклування про власне здоров'я – це норми, які діти опановують ще в дитячому садку чи молодших клас. Пам'ятаємо, що сталий розвиток – це розвиток, що задовольняє потреби сучасних поколінь, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої особисті потреби. Але сучасне покоління вже настільки нашкодило нащадкам щодо використання невідновлюваних корисних копалин, зниження продуктивності екосистеми в цілому і інших питань, що без дієвих законодавчих заходів майбутнє буде сумнівним. Сьогодні головною повинна бути боротьба за  свідоме ставлення людей до свого майбутнього.

Література

1. Згуровський М.З., Україна в глобальних вимірах сталого розвитку / Дзеркало тижня, №19, 2006 р
2. http://ru.osvita.ua/vnz/reports/psychology/29271/
3. http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/142/Staly