Сьогодні існує нагальна потреба оцінки та визначення ступеню ризику виникнення порушень здоров’я учнів та їхньої адаптації з урахуванням не тільки кількісних, а й якісних характеристик.  Основними критеріями адаптації служать показники здоров'я, що визначаються здебільшого умовами життєдіяльності учнів. Разом з тим, у сучасних дослідженнях неабиякої уваги   відводиться питанням вивчення саме психоемоційного стану. Тому моє дослідження є актуальним і своєчасним.

Метою  моєї  роботи було дослідити особливості впливу умов життєдіяльності на психоемоційний стан старшокласників, та розробити профілактичні заходи, спрямовані на підвищення розумової діяльності і покращення психоемоційного стану учнів.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

– дослідити умови життєдіяльності з використанням опитувальника «Спосіб життя»;

– дослідити психоемоційний стан старшокласників з використанням тесту САН – «самопочуття, активність, настрій» і порівняти результати наприкінці учбової чверті (тобто перед канікулами) та на початку навчання (а саме після канікул);

– розробити практичні рекомендації з мінімізації негативного впливу на життєдіяльність і покращення психоемоційного стану учнів.

Об’єктом дослідження був вплив умов життєдіяльності учнів на психоемоційний стан у процесі навчання.

Предметом роботи були показники психологічного мікроклімату у колективі, рухової активності, режиму дня, харчування, особистої гігієни, а також психоемоційний стан старшокласників у різні періоди навчання.

При дослідженні  я використовувала бібліосемантичний; медико-соціальний і психологічний методи.

Розроблені мною практичні рекомендації було впроваджено в навчальний процес кафедри гігієни та екології №1 Харківського національного медичного університету.

Для визначення  ступеню впливу  умов життєдіяльності використовувався   опитувальник  «Спосіб життя». 

У відповідності до методики було проведено порівняння середньої кількості набраних балів за такими показниками, як психологічний мікроклімат, рухова активність, режим дня, харчування та особиста гігієна, при чому показники оцінювались як оптимальні при кількості балів 5 і вище.

У дослідженні брали участь 114 учнів віком від 14 до 18 років обох статей.

Результати дослідження способу життя показали достовірні відмінності за трьома шкалами: шкалою рухової активності (А), режиму дня (Р), харчування (Х). Вони у таблиці найменші. Отримані показники можна побачити в таблиці (таблиця 1). 

Для більш докладної характеристики умов життєдіяльності старшокласників  мною було проаналізовано відсоток учнів, які отримали оптимальні показники за запропонованими шкалами. Результати представлені в таблиці. У кожній колонці справа знаходиться відсоток позитивних відповідей (таблиця 2).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика умов життєдіяльності учнів 9-их, 10-их та 11-их класів загальноосвітньої школи I-III ступенів № 113 (у.о.), n =114

Таблиця 2

Порівняльна характеристика умов життєдіяльності учнів (9-11класів), (%), n=114

Виходячи з результатів даної таблиці, відсоток учнів з високими показниками психологічного мікроклімату переважає у всіх класах. Найнижчий результат в учнів 9-А (57%), але все одно вище середнього. Таким чином, старшокласникам, які навчаються в школі №113, комфортно в їхніх колективах.

Особливої уваги заслуговують показники 11-х класів та 9-А класу, де кількість учнів з позитивними показниками була найменшою. Ми бачимо, що режим дня порушений в 11-х класах, в інших 3-х результати позитивні.

За показниками харчування  можемо зробити висновок, що учні 11-Б та 9-А оцінюють харчування як те, що не відповідає їхнім потребам, а всі інші – як раціональне.

Найвищі показники за фактором особистої гігієни показали учні всіх класів. У 9-Б класі взагалі 100% позитивних відповідей.

Аналізуючи отримані результати, можна зробити висновок, що сучасні школярі мають дуже низькі показники за фактором рухової активності, які мають тенденцію до зниження з 9-их по 11-ті класи, що може привести до негативних наслідків, а саме зростанню рівня хронічної захворюваності.

Далі безпосереднім завданням дослідження було визначення особливостей зміни психоемоційного стану старшокласників за допомогою оперативної методики із застосуванням тесту САН   (самопочуття, активність, настрій), який оцінював їхній стан на даний момент (таблиця 3). Анкетування було проведено у два етапи – останній тиждень першої навчальної четверті, який є періодом написання контрольних та підсумкових робіт, та в перший тиждень нової навчальної четверті, тобто  після  осінніх канікул, під час яких учні мали можливість відпочити, відновити сили.

Таблиця 3

Порівняльна характеристика психоемоційного стану старшокласників (у.о.), n=114

Коливання незначні, але якщо придивитись, видно, що самопочуття старшокласників здебільшого покращувалося, лише учні 11-х відмічали незначне погіршення свого стану, що може бути пов’язане з додатковим навантаженням на нервову систему під час канікул. Щодо показника активності, то ситуація складається не найкращим чином: майже по всіх класах цей показник знижується, а, враховуючи дані за шкалою рухової активності попередніх таблиць, може призвести до негативних наслідків, тобто проблем зі здоров`ям. Показник настрою теж знижується по всіх класах навчання, це ми пов`язуємо з тим, що школярів чекає попереду нова навчальна чверть.

Висновки 

1. Аналізуючи результати опитувальника “Спосіб життя”, я зрозуміла, що:

- у нашій  школі   сприятливий психологічний мікроклімат в учнівських колективах;
- велика кількість учнів дотримується правил особистої гігієни;
-у деяких класах порушений режим дня;
- в усіх класах дуже низькі показники за фактором активності.

2. Результати тесту “САН” після канікул говорять про те, що:

-  покращилося самопочуття старшокласників;
- знизилися показники активності;
- погіршився настрій.

3. Розроблено заходи, які сприяють відновленню фізичних сил та психічної рівноваги організму учнів.

Практичні рекомендації

Для забезпечення оптимізації життєдіяльності учнів потрібні:

• раціональне структурування позаучбових заходів;
• перебування на свіжому повітрі;
• раціоналізація харчування;
• повноцінний сон;
• регламентація часу на приготування домашніх завдань.

Для покращення показників психоемоційного стану та настрою потрібні прості речі, про які ми іноді забуваємо, а саме:

- заняття спортом;
- прослуховування улюбленої музики;
- прогулянки з друзями;
- відвідування місць культурного відпочинку.

Для підвищення функціонального стану рекомендую:

• проводити фізкультурну паузу під час занять;
• під час перерв проводити невеликі фізкультхвилинки  для зняття втоми;
• увесь комплекс оздоровчих заходів треба проводити на відкритому повітрі або в добре вентильованих приміщеннях, або місцях, спеціально відведених для відпочинку.

Отримавши такі результати, у першу чергу, ми впровадили їх у нашій школі на уроках біології. Учні, які брали участь в опитуваннях, дуже чекали на висновки і були здивовані. Також результати досліджень були передані адміністрації школи, яка відреагувала майже відразу, і першим кроком для оздоровлення наших учнів стало встановлення тенісного столу у коридорі біля спортивної зали та впровадження різного типу руханок на великих перервах.

Також дане дослідження було впроваджено у навчальний процес кафедри гігієни та екології людини під час вивчення тем «Гігієна дітей та підлітків» і «Психогігієна».

Література

1. Артеменков А.А. Оценка психоэмоционального состояния студентов университета. Гигиена и санитария. 2013. № 4. С. 73-76.
2. Басанець Л.М., Іванова О.І. Вплив факторів навчального середовища на фізичний розвиток і психофункціональний стан учнів кадетського корпусу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. Т. № 1. С.126-132.
3. Гозак С.В. Динаміка рухової активності міських учнів середнього шкільного віку / С.В. Гозак, О. Єлізарова, А. Парац // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. № 3. С. 93-104.
4. Горбачева Н.А. Активация работоспособности и психоэмоционального статуса студента. Здоровье населения и среда обитания. 2013. № 5 (242). С. 25-28.
5. Жилов Ю. Д., Назарова Е.Н. Здоровый образ жизни и его составляющие. М.: Академия, 2007. 256 с.
6. Завальнюк О. Л.. Дослідження стану здоров’я студентської молоді – проблеми, перспективи. Актуальні проблеми сучасної біології та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2016-2017 н. р. / Вінницький державний педагогічний університет ім.. М. Коцюбинського ; відпов. ред. В. Г. Кур’ята. – Вінниця, 2017. С. 121-138
7. Завальнюк О. Л. Педагогічні аспекти впливу на стан психологічного здоров’я учнів і студентів. Сучасні проблеми біологічної науки та методика її викладання у закладах вищої освіти: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2017-2018 н.р. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. 314 с. С. 300-306.
8. Калиниченко І.О.Гігієнічні аспекти збереження здоров’я школярів . «Молодий вчений». № 11.1 (38.1). листопад, 2016 р. С.56-60
9. Коробчанський В. О. Гігієнічна психодіагностика донозологічних станів у підлітковому та юнацькому віці: Посібник для докторантів, аспірантів, по шукачів та лікарів. Харків: Контраст, 2005. 192 с.
10. Коробчанський В.О., Васильченко І.О., Старусева В.В. [та ін.] Опитувальник «Спосіб життя» як метод оцінки факторів ризику у життєдіяльності підлітків. Інформаційний лист МОЗ України.Київ, 2005.8 с.