Нова українська школа орієнтована на підготовку випускника, адаптованого до життя у відкритому інформаційному суспільстві. В умовах такого суспільства все більшого значення набуває проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій у практиці викладання природничих дисциплін. Одним із найперспективніших напрямів запровадження ІКТ є застосування хмарних технологій у сучасній педагогіці, що дозволяє змінити алгоритм надання освітніх послуг, зробити навчання більш наочним і ефективним, забезпечує активізацію діяльності учасників освітнього процесу, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації розвитку здобувачів освіти, формуванню ключових та предметних компетентностей, забезпечує якість загальної середньої освіти.

Надзвичайну роль комп’ютерна підтримка відіграє при вивченні хімії та біології. Застосування цифрових технологій забезпечує тут формування у здобувачів освіти цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, відкриває можливість для експериментального пізнання хімічних та біологічних законів і явищ [4, с. 12]. 

Актуальність запропонованого досвіду полягає в поєднанні хмарних технологій з проектними методиками.

Хмарні технології – це технології обробки даних, у яких комп’ютерні ресурси надаються користувачам Інтернету як онлайн-сервіси.

Використання хмарних технологій у циклі природничих наук, у тому числі хімії й біології, дозволяє здобувачам освіти не тільки отримувати доступ до навчальних матеріалів різного типу, але й здійснювати освітню діяльність у співпраці з однокласниками та вчителем. Дані технології впливають на створення відповідного мотиваційного середовища в процесі вивчення хімії і біології, підвищують пізнавальну активність здобувачів освіти, стимулюють їх самостійну інтелектуальну діяльність [2, с.10].

З іншого боку, застосування хмарних технологій стимулює професійний ріст самого педагога, спонукає шукати нові форми, методи і засоби навчання.       

На ролі навчальних проєктів у формуванні компетентностей учнів наголошує оновлена програма з хімії. У цьому ж документі одним із пріоритетів розвитку хімічної освіти визнано інтеграцію освітніх ресурсів курсу хімії та інших предметів на основі провідних соціально й особистісно значущих ідей, що втілюються в сучасній школі: уміння вчитися впродовж життя, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська відповідальність, ініціативність і підприємливість. 

У педагогічній практиці вчителя біології й хімії відбувається взаємодія системи проєктної діяльності здобувачів освіти з хмарними сервісами:

1. Проєктна діяльність інтегрує знання з таких споріднених дисциплін, як хімія, біологія, фізика, основи здоров’я.
2. На організаційному етапі проєктного дослідження доцільно використовувати хмарні сервіси Google Forms або Kahoot. Сервіси легко доступні, з їхньою допомогою вирішуються педагогічні завдання щодо організації інформаційного обміну, зокрема опитування та анкетування для колективного визначення теми проєкту.
3. Застосування сервісів Google Forms, Kahoot допомагає об’єднати учасників проєкту в мікро-групи на основі з’ясування пізнавальних інтересів та можливостей здобувачів освіти.
4. Етап обговорення теми проєктного дослідження зручно організовувати через віртуальну інтерактивну дошку на сервісі Pоpplet. До дошки, наповненої необхідними даними, відкривається спільний доступ користувачів – учасників проєкту. Зручність роботи з віртуальною дошкою полягає в тому, що її можна експортувати в різні формати, додавати графічні, текстові та мультимедійні файли, посилання на веб-сторінки. (Крім сервісу Popplet можна використовувати віртуальні дошки на сервісах Padlet та Lino It).

На віртуальній дошці розміщується для обговорення ключова проблема проєкту. Здобувачі освіти у відкритому доступі складають план дослідження, висувають основну гіпотезу, створюють посилання на інформаційні джерела, розгортують «ланцюжок міркувань».

5. Робота у мікро-групах здійснюється у текстовому редакторі Google Docs. Учасники груп в режимі он-лайн спільно створюють, редагують і форматують текст проєкту. Учитель координує онлайн-роботу, за необхідності організовує обговорення та роз’яснення окремих питань.

Для організації роботи мікро-груп можна користуватися онлайн-інструментами SEESAW. Вони прості і зрозумілі, доступні для будь-яких пристроїв, дають змогу робити знімки та відеоповідомлення.  Медіапродукти учасників проєкту автоматично відправляються на додаток для вчителя.

6. На завершальному етапі роботи над проєктним дослідженням – демонстрації його результатів - інструменти хмарних сервісів Canva, Wikiwall дозволяють створювати такі медіапродукти, як малюнки, схеми, мультиплікацію, комікси, колажі тощо. На сервісі Triventy учні можуть розміщувати вікторини. За допомогою онлайн-сервісу Prezi створюють сайти, блоги, презентації, публікації, ментальні карти.
7. Оцінювання результатів проєктної діяльності відбувається в Google Class.

Таким чином, упровадження хмарних технологій в освітній процес є новим напрямом, що стрімко розвивається.

Досвід роботи з використання хмарних сервісів у проєктній роботі з хімії та біології демонструє ряд переваг інформаційних технологій над традиційними формами навчання:

• залучення здобувачів освіти до активної урочно-позаурочної діяльності завдяки її новизні і нетрадиційності;
• підвищення інтересу і загальної мотивації до вивчення природничих наук, зокрема біології й хімії (нові форми роботи, прилучення до досягнень науково-технічного прогресу);
• формування вмінь самостійно здобувати якісні знання (пошук інформації в мережі Інтернет);
• індивідуалізація освітньої діяльності (відповідно до здібностей і нахилів);
• розвиток творчого мислення (експериментування, встановлення причинно-наслідкових зв’язків тощо);
• розвиток абстрактного мислення (заміна конкретних біологічних чи хімічних об’єктів на схематичні чи символічні зображення);
• формування практичних умінь і навичок у віртуальному просторі.

Співтворчість, кооперація, комунікація учасників освітнього процесу в хмарному просторі формують умови для визначення індивідуальної траєкторії розвитку кожного здобувача освіти з природничих наук, надають нові можливості для організації експериментальних досліджень та адаптації шкільної науки до реалій життя на основі проєктної діяльності, відкривають принципово нові канали передачі знань. Завдяки хмарним технологіям здобувачі освіти активізують пізнавальні та інтелектуальні здібності, а педагоги підвищують професійну майстерність та рівень володіння новітніми технологіями.

Література

1. Артемова Л. М. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках хімії з використанням ІКТ / Л. М. Артемова // Хімія. – 2011. – Липень (№ 13-14). – с. 5–7.
2. Бондар Л. Інформаційні технології при викладанні хімії / Л. Бондар, О. Міщенко // Хімія. – 2011. – Жовтень. – № 29. – с. 10–13.
3. Дорошенко Ю.О. Біологія та екологія з комп’ютером /
   Ю. Дорошенко, Н. Семенюк, Л. Семко. – К.: Вид. дім «Шк. світ»: Вид.
   Л. Галіцина, 2005. – С. 128.
4. Кононенко Н. Мультимедіа на уроках хімії / Н. Кононенко // Біологія і хімія в школі. – 2009. – № 4. – С. 38-39.
5. Прищепа С.Г. Інтерактивні технології на уроках хімії // Використання гри для розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії. – Х.: Вид. Група «Основа», 2006. – С.12-14.
6. Шумська Н. Комп’ютерні технології у навчанні хімії / Н. Шумська // Біологія і хімія в школі. – 2006. – № 6. – С. 24.