Основна мета фізики – формувати творчі здібності учнів, їх світогляд і переконання, які можуть бути досягнуті тільки тоді, коли в процесі навчання буде сформовано інтерес до знань. Тільки в цьому випадку можна досягти ефекту переживання, яке пробуджує певні моральні почуття і міркування учнів.

Будь-яка діяльність людини має визначену мету. Основна мета роботи вчителя по активізації пізнавальної діяльності учнів – розвиток їх творчих здібностей.

Всі здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Нема іншого шляху розвитку пізнавальної діяльності учнів, окрім організації їх активної діяльності. Уміле застосування прийомів і методів, які забезпечують високу активність учнів в навчанні, їх самостійність в навчальному пізнанні – є засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів.

Застосовуючи ті чи інші методи і прийоми активізації, необхідно завжди враховувати рівень розвитку пізнавальних здібностей учнів, який вже є. Складні пізнавальні задачі можна пред’являти лише учням, які володіють високим рівнем розвитку пізнавальних здібностей.

Розвиваючи інтерес до предмету не можна повністю покладатись на зміст матеріалу, який вивчається. Зведення джерел пізнавального інтересу тільки до змістової сторони матеріалу приводить лише до ситуативної зацікавленості на уроці.

Для того, щоб підвищився інтерес до уроків фізики, особливо в молодших класах, потрібно підносити нову інформацію так, щоб визвати емоційне сприйняття теми, можна, наприклад демонструвати дитячі іграшки на ці теми. Демонстрація добре підготовлених і естетично оформлених дослідів завжди викликає інтерес учнів і у розвитку пізнавального інтересу на уроці фізики найбільше значення має експеримент.

Багато дитячих іграшок дозволяють демонструвати ті чи інші фізичні принципи, явища, закони. Іграшки, по-перше, цікаві, активують інтерес і увагу учнів, по-друге, пов’язують світ «звичайних» речей зі світом фізичних законів, вчать бачити «фізику» всюди, – тому їх потрібно використовувати в навчанні.

Різноманітні форми проведення уроку не лише урізноманітнити навчальний процес, але і викличуть в учнів задоволення від самого процесу праці. Не може бути цікавим урок, якщо учень постійно включається в одноманітну за структурою і методикою діяльність.

Під різноманітними формами учбових занять розуміємо застосування різних організаційних прийомів, які активують учнів шляхом надання їм змоги брати участь в різних видах діяльності. В методиці таких уроків основним активуючим моментом потрібно вважати додатнє емоційне налаштування на урок, яке виникає в учнів при переході на новий вид діяльності.

Методичне різноманіття урока нерозривно пов’язано з його змістом, цілями уроку, віковими особливостями учнів, особистістю самого вчителя.

На найбільшу емоційну дію впливають цікаві досліди, які вражають учнів своїм несподіваним результатом або способом постановки. Так, наприклад, на уроці на тему «Атмосферний тиск» великий інтерес викликає дослід «Важка газета». Добре вирівняний аркуш газети кладеться зверху лінійки, тоді лінійка, яка лежить, ламається, а газета залишається цілою. Якщо газету покласти у згорнутому вигляді, тоді при ударі протилежний кінець лінійки підіймається і газета падає.

Кипіння води в паперовій коробці можна показати учням 8 класу при вивчені способів теплопередачі.

Ширяння легкої (від пінг-понгу) кульки в вертикальному струмені води або в потужному потоці повітря від пилосмока завжди викликає інтерес в учнів (дослід демонструється при вивчені закону Бернуллі).

Використання в якості демонстраційних приладів дитячих іграшок оживляє урок і привертає увагу учнів до матеріалу, який вивчають.

Іграшками на уроці можна ілюструвати вивчений закон (умова рівноваги тіла на прикладі великого, яскраво розмальованого «Іванця-киванця»), пояснити поняття, які знову вводяться. Наприклад, необхідність сторонніх сил для підтримки руху зарядів в електричному колі можна пояснити за допомогою іграшки «Автомобільна дорога». Автомобіль тут скочується з нахиленої площини під дією сили тяжіння. Але потрібні інші, не гравітаційні сили, щоб підняти його на попередній рівень. Цей підйом забезпечується спеціальним приладом «дороги», за рахунок пружних сил [1, с. 160].

При вивченні деяких тем курсу іграшки будуть майже єдиним приладами для демонстрації. Прикладами таких іграшок можуть бути різноманітні «Іванці-киванці», «Дзиґа», «Кіт у чоботях», «Балерина» та ін.. За допомогою «Літака, який літає» можна показати учням роль гвинта, який створює силу тяги, і необхідний для профілю крила літака, для того щоб він літав. Інерційні іграшки (літаки, трамваї, машини) гарно оформлені і завжди приваблюють увагу учнів. З їх допомогою можна пояснити зміст понять «маса», «інерція», залежність між масою і прискоренням. При вивченні теми «Застосування електродвигунів» незамінні різноманітні електричні іграшки: електровози, трактори та ін..

Наприклад, в 7 класі, використовуючи іграшки, можна пояснити фізичний зміст рівняння координати. На торці демонстраційного стола накреслити вісь, і початок відліку з’єднати з іграшковим регулювальником руху; визначити координату машини відносно регулювальника. З досліду наглядно видно, що при співпаданні напрямку руху машини з напрямком вісі Ох в рівнянні координати потрібно писати плюс. Якщо машина рухається в протилежну сторону, в рівнянні буде мінус. Використання вчителями цих іграшок при вивченні графіків механічного руху допоможе учням за кожним графіком побачити реальний рух.

Вивчаючи в 7 класі тему «Робота і енергія», можна на прикладі іграшок, які заводяться, пояснити учням процеси перетворення енергії. Іграшки «Свірель» або «Пташки, які співають» можуть бути використані для пояснення висоти тону від частоти коливання. Магнітна лялька «Наташа» буде гарним посібником для учнів при знайомстві з феромагнітними речовинами. Принцип дії важеля і умова його рівноваги наглядно демонструється за допомогою цікавої гри «Катання з гір».

Можна показати ще фокус з кулькою і двома стаканчиками, який демонструє закон Бойля-Маріотта.

Для цієї іграшки потрібно лише три предмети – повітряна куля (краще кругла) і два легких пластикових стаканчика. Виробляти нічого і не треба – просто почніть надувати повітряну кулю. Коли куля стане круглої форми, але ще не буде накачана достатньо сильно, притисніть до неї з обох сторін пластикові стаканчики. Продовжуйте надувати кулю, і через деякий час відпустіть стаканчики. Якщо зробити все вірно, то побачите, що стаканчики не падають, а тримаються – наче чимось приклеєні.

Дане явище пояснюється на основі закону Бойля-Маріотта [2, с. 66].

Під час вивчення імпульсу, енергії можна продемонструвати «Колиску Ньютона» .

Якщо відхилити першу кульку і відпустити, то її енергія і імпульс передадуться без змін через три середні кульки останньому, яка придбає ту ж швидкість і підніметься на ту ж висоту. Вона в свою чергу передасть свій імпульс і енергію першій кульці. Крайні маятники будуть коливатись, а середні будуть покоїтись.

Перша кулька передає імпульс останній не безпосередньо, а через середні кульки, які залишаються нерухомими.

Роздивимось простий випадок, коли куля, яка рухається, з такою ж нерухомою кулькою («Колиска Ньютона» лише з двох кульок). Зіткнення пружне і центральне (саме таке спостерігається в ідеальній «Колисці Ньютона»). Щоб знайти швидкість кульок після пружного зіткнення, потрібно записати рівняння закону збереження імпульсу для такої системи і рівняння закону збереження енергії, і розв’язати систему рівнянь, які отримали. Результат відомий: куля, яка рухається, зупиняється, а куля, яка покоїлась, придбає швидкість першої [3, с. 336].

Використовуючи іграшки, можна розв’язати такі, наприклад, задачі:

1. Визначити середню швидкість електричної машини, яка рухається з зупинками.
2. Накреслити електричну схему.
3. Визначити об’єм «Водолаза», вважаючи товщину стінок дуже малою (двома способами).

Прикладом використання іграшок як роздавального матеріалу для самостійного експерименту можуть слугувати будівельні кубики. З їх допомогою легко перевірити і розрахувати залежність тиску від сили тиску і площини опори тіла.

Зміст всіх дослідів, які проводять на уроках фізики, повинен ясністю доводитись до розуміння кожного з присутніх. Тому до іграшок, як і до демонстраційних приладів, потрібно висунути ряд вимог [4, с. 128].

Іграшки можуть бути використані вчителем при проведенні будь-якого виду роботи: при поясненні, при розв’язанні задач, при фронтальному експерименті.

Роль таких іграшок особливо велика при формуванні понять, де необхідний опір на конкретний матеріал, на чуттєве сприйняття предметів і явищ.

Література

1. Иванова Л.И. Активизация познавательной деятельности учащихся при изучении физики: Пособие для учителей / Л.И. Иванова. – М.: Просвещение, 1983. – 160 с.
2. Игрушки по физике / Квант. – 1997. – №4. – С. 66.
3. Чуянов В. А. Энциклопедический словарь юного физика / В. А. Чуянова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогика, 1991. – 336 с.
4. Ланина И. Я. Формирование познавательных интересов учащихся на уроках физики: Кн. Для учителя / И. Я. Ланина. – М.: Просвещение, 1985. – 128 с.