Сьогодення ставить нові вимоги і завдання перед українською школою: здобувачам освіти необхідно надати не тільки суму знань, навичок та вмінь, а й сформувати їхні життєві компетентності. Тому завдання кожного вчителя, зберігаючи індивідуальність кожної дитини, - навчити її самостійно думати, розвивати творчі здібності, асоціативно мислити. Кожен учень повинен долучитись до співпраці  в колективній, груповій діяльності. Вони спільно з учителем визначають мету діяльності, об’єкт, суб’єкт, засоби діяльності, а також результати навчання. Під час цього процесу здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, внаслідок чого і відбувається рефлексія та оцінювання здобутих результатів. Здобувачі освіти розуміють, чого вони досягли, а що їм ще необхідно пізнати, усвідомити, чим збагатити свій життєвий досвід . Отож, інтерактивні технології на уроках української мови якраз і мають допомогти учням  оволодіти необхідними знаннями.

Щоб на уроці української мови інтерактивне навчання було застосовано успішно, необхідно виходити із законів групового розвитку людей, закономірностей спілкування, взаємовпливу в малих групах. Аби  малі групи на уроці були діяльними , а діяльність кожного учасника групи інтегрувалась  в єдину діяльність групи, необхідно подбати про психологічну сумісність  усіх представників групи, про навчальні можливості, інтереси , нахили цих дітей. До того ж, інтерактивні технології на уроках мови повинні застосовуватись систематично, щоб це було звичним явищем для дітей, крім того, оптимально поєднувались парно-групова, колективна та індивідуальна діяльності.

Інтерактивне навчання , ми знаємо, передбачає обмін інформацією, між усіма учасниками навчального процесу і має багато плюсів. Проте робити «панацеєю» чи абсолютизувати його теж не слід.  Все  повинно бути на уроці мови в міру. Як говорить автор статті « Діяльнісна основа навчання » А.Фасоля : «Вихідними засадами організації навчання на основі активних та інтерактивних технологій є:

А) створення умов для активної участі школяра у процесі навчання на різних його етапах;

Б) забезпечення послідовності й системності в оволодінні технологій: від найпростіших (робота в парах) до найскладніших(«Мозаїка», диспут тощо);

В) спрямованість навчальної діяльності на розвиток особистості, на формування життєвих компетентностей;

Г) опертя на суб’єктивний досвід учня;

Д) створення на уроці проблемних ситуацій, наближених до реальних;

Е) обов’язковість рефлексії діяльності: що ми робимо? з якою метою? чому саме так ми це робимо? який результат ми хочемо мати?»[5, с.3]

Якщо вчитель дбає про активність учня  на уроці, то навіть такий метод, як лекція, може бути активізований і цікавий для здобувачів освіти.

Наразі відоме надзвичайно багате різноманіття інтерактивних форм і методів роботи. Варто тільки мати бажання та творчо підійти до їх використання на уроках рідної мови. Наприклад, опрацьовуючи тему «Числівник», можна використати роботу в парах:

• «Я – тобі, ти - мені»(усно). Учні будують речення (питання - відповідь), використовуючи точний і приблизний час.
• Скласти діалог «Твій вихідний».
• Гра «Аукціон». Клас поділити на дві команди і провести змагання. Наприклад:

А) Назвіть літературні твори, у яких є числівники, та авторів цих творів(«Три долі» Марка Вовчка, «Третя рота» В.Сосюри);

Б) Назвіть міста і села України, у найменуваннях яких є числівники (Першотравневе, П’ятихатки та ін.)

Вивчаючи тему «Фразеологія», теж можна запропонувати «Фразеологічний аукціон» для кількох команд в класі . Ведучий оголошує завдання, а команди по черзі пропонують свої відповіді. Перемагає та команда, яка дає правильну відповідь останньою. Наприклад:

• Назвіть фразеологізми, у яких використовується слово бити або похідні від нього( бити через край, бити байдики, бий тебе морока, бий тебе грім, бити в литаври, забити тривогу та ін.)
• Назвіть фразеологізми, у яких використовується слово земля або похідні від нього( земля горить під ногами, втоптати в землю, землі не торкатися, змітати з лиця землі, очима землю рити, зостатися між небом і землею).

Досить цікавий метод «Якби…»,  який « передбачає опис змін, що відбудуться у світі, країні, об’єкті за певних умов, динамічних перетворень. Це розвиває творчу уяву, фантазію»[4, с.86]. Добре було  б використати цей вид роботи як міні-твір, або на уроках розвитку зв’язного мовлення. Наприклад, запропонувати учням наступні теми творчих робіт: «Якби я проснувся на Марсі…», «Якби я проснувся Головою КНР…», «Якби я познайомився з інопланетянами, то…» , «Якби, проснувшись, я зміг змінити світ, то…» . Теми можуть бути надзвичайно різноманітні; цікаво те, що діти іноді самі пропонують незвичайні варіанти заголовків.

До речі, цікаві види роботи із сигнальними картками. Закріплюючи тему «Сполучник», можна провести конкурс-гру «Дивись – не помились»: правильна відповідь - синій колір; допущено помилку - чорний колір.

1.Прості сполучники: а, хоч, бо, що, як, і.

2.Єднальні сполучники: і, ні… ні, та, й, у, але.

3.Складені сполучники: тому що, для того щоб, коли, незважаючи на те що ті  ін..

Серед інноваційних прийомів сьогодення на уроках української мови хотілося б виділити наступні: «мікрофон»,  «незакінчене речення», взаємоперевірка письмових робіт, саморефлексія й обмін думками, пошук інформації, обговорення проблеми в загальному колі,  «порушена послідовність»,  «акваріум», «мозковий штурм», вільне письмо,  «мозаїка», діаграма Вена, «займи позицію», інтерв’ю в партнера, навчаючи – учусь.

Використання на уроках української мови інтерактивних методів навчання, якихось ігрових  мовних матеріалів дуже важливе з погляду розвитку мислячої особистості. Часто такі завдання бувають пошуковими. Вони примушують учнів шукати шляхи розв’язання, розпізнання, а отже, і аналізу мовних фактів, умінню їх зіставляти  і формулювати висновки. Це розвиває творчі можливості здобувача освіти, крім того, створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати, підштовхує до пошуку в словниках необхідної інформації.

Таким чином, «самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості»[3, с.8]

Отже, методи і прийоми навчання української мови в сучасній школі – це певна система засобів , що взаємозумовлюють і взаємодоповнюють один одного. Використання цих засобів –  «це відхід від стандартів , це той розумовий і емоційний позитив, який забезпечує активну роботу мислення , уяви, пам’яті учнів і дає гарний результат»[2, с.3]

Література

1. Омельчук С. Методи і прийоми навчання української мови: сучасний стан проблеми/ С. Омельчук //Дивослово. – 2013. - №6. – С.19 - 21.
2. Перебийніс С. Використання інноваційних технологій на уроках української мови: мнемонічні фрази/ С. Перебийніс// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2018. - № 9. – С. 2 – 3.
3. Передрій Г. Про цікаві завдання й ігрові форми роботи з української мови/ Г.Передрій//Дивослово. – 2005. - №1. – С.7 – 14.
4. Потапенко О. Методика навчання української мови в вищих навчальних закладах та середніх освітніх закладах. Кредитно-модульний курс: навчально-методичний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів/За ред. О.Потапенко. – К., 2006. – 330 с.
5. Фасоля А. Діяльнісна основа навчання/А.Фасоля//Дивослово. – 2006. - № 6. – С. 2-5.
6. Шеремета Т., Гончарук Н.Підвищуємо якість уроку через упровадження інноваційних технологій/Т.Шеремета, Н.Гончарук//Дивослово. – 2012. - №8. – С.22-23.
7. Юрійчук Н. До проблеми принципів навчання материнської мови через призму ноосферної освіти/Н.Юрійчук//Українська мова і література в школі. – 2004. - № 2. – С.9-11.