Сучасний етап системи освіти характеризується посиленням уваги фахівців до проблем дітей, які мають особливі освітні потреби. Ефективність навчання цих дітей пов’язана з вивченням специфіки їхнього розвитку і пошуку способів психолого-педагогічної допомоги в процесі інтелектуально-особистісного розвитку. В історії педагогіки проблеми розвитку пізнавальних процесів займали одне з центральних місць.

Ключові слова: ЛЕГО-конструювання, ЛЕГО-цеглинки, особливі освітні потреби, ООП, логопедична робота, корекція мовлення, розвиток мовлення.

Постановка проблеми. Чи можливо зробити  так, щоб гра стала дійсно потужним стимулюючим, розвивальним і коригувальним засобом? Одним з таких шляхів є використання  в освітньому процесі ЛЕГО-конструювання, що сприяє підвищенню якості освіти. З використанням ЛЕГО кожна дитина, незалежно від віку, має можливість продемострувати  свою фантазію, насолоджуватися можливістю жити у власному рукотворному світі [3, с. 6 ].

Актуальність: ЛЕГО-конструювання має велике значення у впровадженні в навчально-корекційний процес, адже:

1. Гарний засіб для інтелектуального розвитку дітей, що забезпечує інтеграцію освітніх ліній розвитку дитини;
2. Формує пізнавальну активність, сприяє вихованню соціально-активної особистості, формує навички спілкування і співтворчості;
3. Об’єднує гру з дослідницькою та експериментальною діяльністю, надає дитині можливість експериментувати і творити власний світ, де немає кордонів для творчості.

Мета використання ЛЕГО  у роботі вчителя-логопеда: саморозвиток та розвиток особистості кожної дитини в процесі засвоєння навколишнього світу через творчу активність; розвиток пізнавальних здібностей на основі системи розвивальних занять з конструктором ЛЕГО.

Педагогічна доцільність зумовлена розвитком конструктивних здібностей дітей через практичну майстерність.  Спеціальні завдання на спостереження, порівняння, домислювання, фантазування сприяють досягненню цього [3, с. 7].

ЛЕГО-конструювання успішно інтегруються  з усіма освітніми лініями розвитку дитини.

Використання лего-цеглинок  в процесі діагностики

Ще одне важливе направлення використання ЛЕГО-цеглинок  – використання іх в діагностиці. Спостереження за спонтанною та колективною грою як діагностичного методу описується в роботах С.Д. Забраної, Є. М. Мастюкової, О.П. Усанової. Вільна конструктивна-ігрова діяльність дітей з ЛЕГО-цеглинками дозволяє не тільки швидше встановлювати контакт між логопедом, дітьми та батьками, а ще повніше розкрити деякі особливості дитини, як з нормою психофізичного розвитку, так і з особливостями, з точки зору сформованості емоційно-вольової сфери, виявляти мовленнєві можливості дитини, встановити рівень його комунікативності тощо.

В процесі конструктивно-ігрової діяльності логопед, спираючись на мимовільну увагу дітей, активізує їх пізнавальну діяльність, удосконалює сенсорно-тактильну і рухову сферу, формує і коригує поведінку, розвиває комунікативну функцію і інтерес до навчання. Це дозволяє з перших занять впливати на розвиток дітей дошкільного віку. Маніпуляції з Лего-цеглинками  також сприяють згладжуванню, частковому подоланню наявних відхилень в психічному і мовленнєвому  розвитку у дітей з розумовою відсталістю ( а у дітей з мовленнєвими  порушеннями більш ефективнішої корекційної дії). Воно також сприяє попередженню вторинних дефектів , що сприяє становленню дитини як особистості [1, с. 18].

Потрібно враховувати, що будь-яка конструктивно-ігрова  діяльність дітей з ЛЕГО-цеглинками, що мають особливості в розвитку та дітей з нормою,  потребує особливої кваліфікованої  роботи зі сторони логопеда. Використовуючи ЛЕГО-цеглинки у корекційно-розвивальних  процесах, необхідно пам'ятати про те, що вони є допоміжним та наочним посібником.

Особливості навчання грі з ЛЕГО-цеглинками  дітей з мовленнєвими порушеннями

Навчання конструктивно-ігрової діяльності з ЛЕГО проводить як логопед, так і вихователь.

Даний період для дітей з мовленнєвими порушеннями має певні особливості, на які логопед повинен звернути увагу при підготовці для проведення цих занять:

- треба звертати увагу на мовленнєві та психофізичні особливості дітей; якщо заняття буде будуватися без урахування цих особливостей, то діти можуть швидко втратити інтерес до ЛЕГО. Треба дуже   продумано підійти до кількості та якості лексико-граматичного матеріалу, який будуть використовувати педагоги. Починати знайомство з ЛЕГО-цеглинками можна з невеликої казки.  Наприклад: « Вчора, коли всі вже пішли, я почула шум в коробці. Знаєте, що я побачила? ЛЕГО-цеглинки з’єдналися та вийшов чоловічок. Він сказав, що його звати ЛЕГО-друг. Він хоче погратися з вами та познайомити вас з ЛЕГО…» Поява казкового героя ( ігровий прийом) дуже подобається дітям з мовленнєвими порушеннями. Згодом вони починають робити для нього подарунки, розповідати історії. Таким чином, підвищується інтерес до занять, емоційна та мовленнєва активність дітей;

- заняття будуються таким чином, щоб вони містили зразки мовленнєвої поведінки, спонукаючи дітей до мовлення. Важливо створити такі умови, щоб діти висловлювалися за своїм бажанням, за власною ініціативою, а не давати готових відповідей;

- в період навчання конструктивно-ігрової діяльності з ЛЕГО-цеглинками логопеду необхідно звернути увагу на формування самостійного розгорнутого мовлення. Тому в процесі ознайомлення з кольором та формою логопед спонукає дітей до мовленнєвого висловлювання, задає питання, розгортає діалог. Шукаючи відповіді на поставлені питання, діти дошкільного віку вирішують пізнавальні завдання. Логопеду необхідно враховувати, якщо діти засвоять тільки слова-штампи, повторюючи їх, то це буде гальмувати розвиток зв’язного мовлення;

- дітям складно формувати питання один одному. Тому в пропедевтичний період необхідно поступово формувати у дітей навички побудови фрази. Необхідно звертати увагу не тільки на логічність і точність побудови відповіді, дотримування правильного порядку слів у реченні, а ще й на те, щоб діти використовували слова з ЛЕГО-словника. Діти дошкільного віку досить швидко та з задоволенням користуються цим лексичним матеріалом;

- конструктивно-ігрова діяльність-це діяльність, яка сприяє формуванню зв’язного мовлення дошкільників. Логопеду необхідно заохочувати уяву та фантазію при складанні розповіді, звертати на ці моменти увагу інших дітей, тим самим сприяючи розвитку мовленнєвої активності [1, с. 46 ].

Важливе значення пропедевтичного періоду складається і в тому, що в процесі його проведення детально опрацьовуються знання про форму і варіанти з’єднання ЛЕГО.

При знайомстві з кольорами ЛЕГО-цеглинок у дітей, як правило, труднощі не виникають. Діти після того як вже « програли» кольорову гамму, можуть відмітити сподобавшийся колір. Деяким із них важко відразу співвідносити колір цеглинок з предметами навколишнього середовища. Це обумовлено особливостями мовленнєвих порушень у дітей. У них відмічається збіднений словник, невелика мовленнєва активність, порушення психічних процесів, уповільнена реакція. Тому часто буває, що діти повторюють відповіді більш «сильного» вихованця. В процесі постійної корекційної роботи ці труднощі зникають, а на заняттях пропедевтичного періоду логопед спонукає дітей бути активними такими фразами: « Подумай, а що ще може бути такого кольору?» тощо.

У багатьох дітей виникають труднощі при з’єднанні однієї цеглинки до іншої . Тому логопеду треба пропонувати дітям самостійно з’єднувати та роз’єднувати декілька разів дві цеглинки, а тоді пропонувати дитині подумати, чим з’єднуються цеглинки одна до одної.

Так як у дітей відмічаються порушення мілкої моторики, то при виконанні завдання з ЛЕГО-цеглинками логопеду необхідно дотримуватися точності, скоординованості рухів дитячих рук при роботі з деталями. Слідкувати, щоб діти виконували рухи, активно використовуючи провідну руку.

Особливості навчання ЛЕГО-грі дітей з інтелектуальними порушеннями

Проводячі навчання конструктивно-ігрової діяльності з ЛЕГО дітей з інтелектуальними порушеннями, дефектологу необхідно враховувати наступне:

- завдання, які дефектолог використовує в процесі навчання, повинні бути особливо конкретними, нетривалими, з постійною зміною дій, варіантів завдань. Перед заняттям необхідно чітко розуміти вибір роздаткового та наочного матеріалу;

- мовлення дефектолога повинно бути чітким, спокійним, опорні слова необхідно виділяти голосом. При звертанні до дітей намагатися посміхатися до них, чим викликати усмішку у відповідь. На заняттях треба використовувати різні варіанти педагогічного впливу, так як рівень розвитку учнів різний: пряма вказівка, показ, словесна інструкція, пояснення, дії руками учня.

Дуже гарний прийом, спрямований на розвиток співробітництва – надання взаємодопомоги, тобто, коли один учень допомагає іншому справитися з завданнями [1, с. 48].

У дітей виникає цікавість до завдань з використанням ЛЕГО-цеглинок. Вони отримують задоволення від виконаного ЛЕГО-будівництва, зацікавлені в отриманні гарного результату, намагаються отримати похвалу. Успішне з’єднання ЛЕГО-цеглинок допомагає дітям повірити у власні сили та можливості, особливо коли вони побачать результат своєї діяльності – красиві деталі з’єдналися в щось дуже красиве.

Знайомство з кольорами викликає труднощі у деяких учнів: вони плутають кольори, погано співвідносять колір з предметами навколишнього середовища. Повторення «слабкими» дітьми відповідей за більш «сильними» також приводить до помилок. Але в процесі проведення занять з ЛЕГО це долається, якщо вчитель звертає увагу дітей на помилки.

При знайомстві з ЛЕГО-цеглинками у дітей з’являються труднощі, вони погано орієнтуються та запам’ятовують назви по кількості елементів  з’єднання (особливо цеглинки 2*6 та 2*8). У випадках сильних затруднень, на першому етапі, можна використовувати такі визначення: самий маленький-2*2, середній-2*4, великий- 2*6. І поступово вводити термінологію ЛЕГО.

В процесі навчання конструктивно-ігрової діяльності з ЛЕГО, дефектологу необхідно приділяти особливу увагу розвитку мовленнєвої діяльності  дітей, враховувати, що мовлення багатьох першокласників розвинене на дуже низькому рівні. Це обумовлено, з одного боку, мірою мовленнєвого порушення (алалія, анартрія, дизартрія, заїкання), а з іншого - основним діагнозом.

Тому в пропедевтичний період дефектолог повинен зробити акцент на активізації мовлення дітей, широко використати заздалегідь заготовлені мовні конструкції, метод питань - відповідей, словесні інструкції. При цьому необхідно, щоб діти у відповідях користувалися ЛЕГО словником. Більшість дітей досить швидко засвоюють це і активно використовують у своєму  мовленні [1, с. 49].

Певною мірою діти опановують навички і уміння, які потрібні для успішної конструктивно-ігрової діяльності з ЛЕГО. Проте загальний рівень їх діяльності залишається все-таки низьким з-за цілого ряду причин, серед яких виділяють наступні : вони недостатньо добре орієнтуються в кольорі, величині і формі ЛЕГО-цеглинок, важко сприймають просторові властивості об'єктів, розташування елементів тощо. Тому багато завдань, які були використані в пропедевтический період, доцільно повторювати як елементи на уроках і в позаурочний час.

Висновки. За моїми спостереженнями всі діти люблять Лего-конструювання. За результатами досліджень і спостережень, вчені зробили висновок, що складання конструктора позитивно впливає на дитину більше, ніж малювання і ліплення з пластиліну. Це пов’язане з тим, що під час малювання та ігор з пластиліном результат праці дитини не завжди виходить успішним. А ось при грі з конструктором LEGO, у дітей завжди виходить щось цільне і красиве. Завдяки своїм формам і кольору, яким чином би малюк не склав деталі, у нього завжди виходити щось схоже на справжні предмети. Досягнення хороших результатів при складанні конструктора формує у дітей впевненість у собі і навіть лідерські якості. LEGO дозволяє дітям вчитися , граючись і навчатись у грі. Саме головне – це надати дітям можливість “проживання” цікавого для них матеріалу. Дізнаючись щось нове, діти навчаються виражати своє ставлення до того, що відбувається. Конструюючи, вони занурюються в організовану дорослими ситуацію. В ході навчальної діяльності діти стають будівельниками, архітекторами, лікарями, водіями, фермерами тощо, граючись вони вигадують і втілюють в життя свої ідеї. В процесі діяльності розв’язуються різні задачі: психологічні, розвивальні, пізнавальні. Подорожуючи, діти допомагають своїм друзям, визволяють героїв з біди, пізнають цікаві факти тощо. Готуючись до подорожі, діти конструюють, вчать вірші, працюють за схемами. При цьому у дітей розвивається творча уява, комунікативні якості, допитливість. Знання, які отримують діти є актуальними, необхідними для них. А цікавий матеріал засвоюється легко і назавжди.

Література

1. Волосовец Т. В. Формирование навыков конструктивно-игровой деятельности у детей с помощью ЛЕГО / Т. В. Волосовец, Е. Н. Кутеповой. – Москва: Российский университет дружбы народов, 2007. – 133 с.
2. Рома О. Шість цеглинок в освітньому просторі школи / Оксана Рома. – Київ: the LEGO Foundation, 2018. – 32 с.
3. Рома О. Програма розвитку дитини від 2 до 6 років та методичні рекомендації «Безмежний світ гри з LEGO» / О. Рома, В. Ю. Близнюк, О. П. Борук. – Київ: the LEGO Foundation, 2016. – 140 с.