В даний час одним із пріоритетних завдань, що стоять перед педагогами, є збереження і зміцнення здоров'я дітей, координація їх всебічного фізичного та психічного розвитку, реалізація потенційних розумових і рухових можливостей.

Дошкільний вік – самий сприятливий період для  залучення дитини до здорового способу життя, формування звичок бути здоровими, гарними, міцними.  Саме в ці роки закладаються основи здоров'я, гармонійного розумового, морального і фізичного розвитку дитини, формується особистість людини. У цей період дитина інтенсивно росте і розвивається, рухи стають її потребою.

Рух — це життя, ритміка — це краса, а танець — це політ натхнення і душі, то­му я вважаю, що необхідно викликати у дітей прагнення проводити своє життя в русі, займатися ритмікою, танцями; вихо­вувати в них почуття прекрасного.

В 90-х роках з’являються такі інноваційні напрями, як ритмопластика, танцювально-ігрова гімнастика «Са-Фі-Дансе», авторами якої є Ж.Є. Фірільова, О.Г. Сайкіна. Танцювально-ігрова гімнастика «Са-Фі-Дансе» – це оздоровча аеробіка на основі ігрового методу проведення занять. Так, в танцювально-ритмічну гімнастику входять розділи: ігроритміка, ігрогімнастіка і ігротанець. Нетрадиційні види вправ представлені ігропластикою, пальчиковою гімнастикою, ігровим самомасажем, музично-рухливими іграми та іграми-подорожами. Розділ креативної гімнастики включає: музично-творчі ігри та спеціальні завдання. Ігровий метод надає освітньо-виховному процесі привабливу форму, полегшує процес запам'ятовування і освоєння вправ, підвищує емоційний фон занять, сприяє розвитку мислення, уяви та творчих здібностей дитини.

Ігроритміка є основою розвитку відчуття ритму та рухових здібностей дітей. Ці вправи допомагають вільно, красиво і скоординовано виконувати рухи під музи­ку, відповідно до її структурних особливостей, ха­рактеру, ритму, темпу тощо.

Ігрогімнастика сприяє формуванню різних видів рухів, умінь, ово­лодіваючи якими діти набувають навичок, необхід­них для подальшої роботи. Міс­тить стройові, загальнорозвивальні й акробатичні вправи: вправи на розслаблення м'язів; дихальні; на зміцнення постави. 

Ігротанці допомагають формувати у вихованців танцюваль­ні рухи, що сприяє підвищенню їхньої загальної куль­тури. Включають: елементи хореографічних вправ; танцювальні кроки; танці (народні, сучасні, ритмічні).

Танцювально-ритмічна гімнастика - спеціальні образно-танцювальні композиції та комплекси вправ: «Ве­ликий олень», «Я танцюю», «Зарядка», «Іванко-пастух». Кожна з композицій має завершений сюжет.

Музично-рухливі ігри - це прийоми імітації, наслідування, об­разні порівняння, рольові ситуації, зма­гання тощо. («Відгадай, чий голосок», «Совонька», «Чапля і жаби» тощо).

Ігри-подорожі допомагають закріпити в дітей на­буті раніше вміння та навички. («На лі­совій галявині», «Космонавти», «Морські навчання» та ін.)

Ігропластика – нетрадиційна методика розвитку м’язової сили і пластики. Вправи дають можливість вільно виражати свої емоції, маючи при цьому відкритість і внутрішню свободу.

Нетрадиційні види вправ:

Ігровий самомасаж – основа загартування і оздоровлення дитячого організму.

Пальчикова гімнастика – для розвитку дрібної моторики  і координації рухів рук.

Креативна гімнастика - музично-творчі ігри і спеціальні завдання – цілеспрямована робота на використання творчих ігор, які спрямовані на розвиток уяви і творчої ініціативи.

Саме танцювально-ігрової гімнастики «Са-Фі-Дансе», яку я активно впроваджую в освітньо-виховний процес, спрямована на всебічний, гармонійний розвиток дітей дошкільного віку. Завдяки  впровадженні на заняттях  цих елементів  створюються сприятливі можливості для розвитку пізнавальної активності дітей, їх мислення і вільного самовираження.

Вона сприяє формуванню постави, розвитку опорно-рухового апарату, розвитку серцево-судинної та нервової систем організму. Розвиває м'язову силу, гнучкість, витривалість, координацію, сприяє розвитку почуття ритму, музичного слуху, уваги, вмінню узгоджувати рухи з музикою. Виховує вміння емоційного вираження, творчості в рухах, формує навички самостійного вираження рухів під музику.

Танцювально-ігрова гімнастика сприяє не тільки фізичному розвитку дитини, а й формуванню почуття музичного ритму, слуху, вміння координувати рухи з тактом. Така гімнастика сприяє загальному розвитку витривалості, координації, орієнтації в просторі. Комплекс вправ танцювально-ігрової гімнастики сприяє розвитку образного мислення, пам'яті, винахідливості.

Танцювально-ігрова гімнастика привчає дитину до командної роботи, розвиває в дитині ініціативу, почуття лідерства, товариства, взаємодопомоги, почуття працьовитості.

Саме така діяльність є оптимальною підготовкою до шкільного життя, до НУШ. На відміну від оздоровчої гімнастики, де дитина самостійно виконує  рухи, танцювально-ігрова гімнастика вимагає координування рухів з іншими учасниками в групі, усвідомлення послідовності рухів, а також загального розуміння концепції танцю або гри.

Такий вид активності сприяє соціально-емоційному розвитку дитини, пізнання себе та інших людей, визначення своєї позиції в суспільстві.

Я вважаю, що танцювально-ігрова гімнастика є одним із найдоступніших, ефективних і емоційних засобів. Її доступність пояснюється застосуванням простих загально розвивальних вправ. Емоційність досягається не тільки музичним супроводом і елементами танцю, що є основою вправ танцювально-ігрової гімнастики, але й образними вправами, сюжетними композиціями, які відповідають віковим особливостям дітей, схильних до наслідування, копіювання дій людини і тварин.

Використання музичних творів поглиблює емо­ційне сприйняття, вивільнює почуття, що дістає своє вираження в русі, а це, у свою чергу, сприяє особистісному розвитку та самореалізації, кращому розумінню власного «Я».

Танцювально – ігрову гімнастику можна використовувати на заняттях з ритміки і танцю, що сприятиме всебічному розвитку особистості дитини старшого дошкільного віку.

Розвивальні завдання:

• збагачувати емоційну сферу, вміння виражати емоції та внутрішній стан під час вільної імпровізації та виконання творчих завдань, розвивати естетичні почуття та художній смак, привертати увагу до краси власних рухів;
• сприяти розвитку відчуття ритму, музичного слуху, вміння узгоджувати рухи з музикою;
• створювати сприятливі умови для підвищення самостійності, вправляти в танцювальному експериментуванні, надавати простір для реалізації творчих задумів;
• розвивати рухові якості (швидкість, спритність, витривалість, гнучкість і силу), психічні процеси (увагу, пам’ять, уяву), вольову регуляцію поведінки; сприяти зняттю м’язової та психологічної напруги засобами танцювальних рухів;
• розвивати почуття впевненості у своїх можливостях, відчуття особистісного емоційного комфорту, своєї значущості у дитячому колективі, підтримувати намагання дитини адекватно оцінювати свої досягнення в танцювальній діяльності;
• розкривати хореографічні здібності та визначати перспективи подальшого навчання.

Виховні завдання:

• виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до танцювального мистецтва;
• виховувати вміння емоційного виразу і творчості в рухах;
• продовжувати виховувати базові якості особистості (самостійність, працелюбність, людяність, самовладання, самолюбність, відповідальність, креативність тощо), коректне та доброзичливе ставлення до партнера по танцю та творчих проявів однолітків;
• виховувати національно-патріотичні почуття, інтерес до українського танцювального мистецтва, до культурних надбань українського народу.

Навчальні завдання:

• збагачувати, розширювати, систематизувати знання та уявлення про хореографічне мистецтво, історію його виникнення та розвитку, види (народний, фольклорний та сценічний, історико-побутовий, бальний, класичний, сучасний, естрадний) та жанри (гопак, гуцулка, коломийка, полька, вальс);
• формувати навички виразності, пластичності, граціозності і витонченості танцювальних рухів і танців;
• формувати навички самостійного виразу рухів під музику;
• формувати систему уявлень про синкретичну та синтезовану сутність танцювального фольклору, дати елементарні уявлення про особливості українського танцю та танцювальну культуру свого краю, ознайомлювати з композиційними різновидами українського танцю (хоровод, гопак, козачок, гуцулка);
• збагачувати танцювальний досвід, формувати та розвивати навички виконання танцювальних рухів (класичні, народно-сценічні історико-побутові, бальні, сучасні) та акробатичних елементів (напівшпагат або шпагат, «мостик»), які відповідають віковим особливостям та індивідуальним можливостям дитини;
• навчати виконувати доступний танцювальний репертуар, віддаючи перевагу танцям різних регіонів України та своєї місцевості; забезпечувати якість виконання навчально-танцювального матеріалу (рухи, вправи, комбінації, етюди, танці); продовжувати навчати емоційно переживати ігрову ситуацію в танцях, емоційно та виразно передавати їх зміст, знаходити індивідуальну пластику для розкриття музично-рухового образу; поважно ставитися до партнера, узгоджувати з ним рухи;
• формувати вміння вільно володіти своїм тілом, користуватися необхідними засобами рухової виразності (добирати до рухів відповідні пози, жести, міміку), підпорядковувати рухи музичному супроводу; заохочувати до вільної імпровізації під час індивідуальної, парної та колективної творчості; виробляти вміння протягом заняття утримувати правильну поставу; розвивати силу та еластичність різних груп м’язів, здійснювати профілактику та корекцію окремих анатомо-фізіологічних відхилень (партерні вправи, елементи класичного танцю);
• навчати вільно орієнтуватися у просторі під час виконання різних видів музично-ритмічних рухів, самостійно перешиковуватися й виконувати композиційні малюнки («хвилі», «завиток», «великі та маленькі зіроньки», «концентричні кола» тощо)

Практична робота в закладі дошкільної освіти з удосконалення рухової активності засобами впровадження танцювально-ігрової гімнастики «Са-Фі-Дансе» через використання степ-аеробіки дозволяє отримати наступні результати:

• відбувається зміцнення опорно-рухового апарату;
• удосконалюється серцево-судинна, дихальна та нервова системи;
• розвиваються фізичні можливості дитини;
• підвищується працездатність, знижується відчуття втоми;
• покращується процес саморегуляції, самоконтролю та самозбереження;
• формується правильна постава;
• розвивається м’язова сила, гнучкість, витривалість, швидкісно – силові і координаційні здібності;
• формуються навички самостійного вираження рухів під музику;
• зміцнюється здоров’я дитини, її фізичний і розумовий розвиток;
• формуються навички виразності, граціозності і витонченості танцювальних рухів;
• відбувається профілактика плоскостопості.

Таким чином, підводячи підсумки впровадження інноваційної технології «Са-Фі-Дансе» (автори Сайкіна О.Г., Фирильова Ж.Е.) через використання степ-аеробіки як ефективного засобу вдосконалення рухової активності дітей старшого дошкільного віку, можна відмітити, що використання в роботі ДНЗ даної технології позитивно впливає на рухову активність, розвиток фізичних якостей дітей старшого дошкільного віку. Танець – це здоров’я і краса. Він лікує тіло і душу. Танець – одне з найпрекрасніших подій, що може  відбуватися з людиною, це символ життя і руху.

Літератури

1. Буреніна А.І. Ритмічна мозаїка. Програма з ритмічної пластики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. - СПб, 2000
2. Денисенко. Н. Навчаємо оздоровчих технологій/Н. Денисенко Журнал „Дошкільне виховання”. – 2010
3. Мартиненко О. Танцювальна мозаїка/ ж-л «Палітра педагога» - 2009
4. Недериця С. Музична терапія як засіб лікувального та розвивального впливу на дітей / С.Недериця // Музичний керівник. – 2011. – №5
5. Система музично - оздоровчої роботи в дитячому садку: заняття, ігри, вправи / авт.-упоряд. О.Н. Арсенєвська: Учитель, -2011.
6. Фірільова Ж. Є., Сайкіна Є. Г. «Са-Фі-Дансе» .Танцювально-ігрова гімнастика для дітей: Навчально-методичний посібник для педагогів дошкільних і шкільних установ. - СПб.: «Дитинство-прес», 2010