Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у життя. Тож, освітній процес в умовах закладу дошкільної освіти  я спрямувала на цілісний процес взаємодії дорослих і дітей, який розвивається в часі та в рамках певної системи, носить особистісно-орієнтований характер. Цей процес спрямувала на досягнення соціально-значущих результатів, саме набуттю життєвої компетентності дошкільнят, розвитку базових якостей особистості в різних видах діяльності  які потрібні для навчання в Новій українській школі.

В своїй роботі впроваджую різні технології, а саме медіаосвіту яка є одним із компонентів Нової української школи. Вона допомагає  формувати в дошкільників соціально доцільної поведінки, у межах міжнародного суспільного руху – освіта для сталого розвитку. Де одним із загальних завдань дошкільної освіти є створення умов для формування у дітей початкових уявлень про дії та поведінку, необхідних для свідомого вибору способу власного життя.

Із спостереження я побачила, що відбувається глобальна інформатизація, технологізація сучасного суспільства. І життя наших дошкільнят протікає в інформаційному середовищі, яке не можливо уявити без мас-медіа. Які в свою чергу допомогли  мені подолати різні стереотипи зокрема й стосовно ґендерно чутливих підходів в дошкільній освіті. Переглянувши телепередачі, фільми, різноманітні онлайн -вибінари з ґендеру  я зрозуміла, проблема ґендерного виховання не є «відкриттям» сучасності, ще здавна світові мислителі говорили про важливість рівної освіти хлопчиків і дівчаток. Напевно, це зумовлено тим, що сучасні підходи до розвитку особистості вимагають вираховування ґендерних особливостей  дошкільників. Якщо раніше чоловіка ототожнювали з владою, а жінок – підпорядкуванням, то в наш час все  більше значення набувають взаєморозуміння, взаємодопомога, рівність у всіх видах діяльності. І як результат, я маю можливість розглядати питання виховання дівчаток і хлопчиків не як споконвічну від народження даність, а як явище, що виробляються в результаті складової взаємодії природних задатків і відповідної соціалізації, а також з урахуванням індивідуальних особливостей кожної конкретної дитини.  Також спостерігаючи за роботою вихователів, зрозуміла що  є питання стосовно ґендерно чутливого підходу  під час  освітнього  процесу.Тож,  почала працювати над темою «Застосування ґендерно чутливі підходи  під час організації основних видів діяльності дошкільників з використанням медіаресурсів» так як  на сучасному етапі ґендерне виховання особистості здійснюється під впливом родини, освіти, релігії, правової та державної політики, а найбільше під впливом засобів масової інформації. І застосування ґендерно чутливих підходів у формуванні гармонійно розвиненої особистості для нас педагогів дошкільної освіти,  пропонує новий спосіб пізнання дійсності, у якому відсутні нерівність та ієрархія «чоловічого» й «жіночого».

Спочатку розробила методичні рекомендації для вихователів всіх вікових груп  щодо  ґендерного виховання,  які спрямувала  за 5  напрямками,  що  відповідають основним видам діяльності:

- ігровій;
- мовленнєво-пізнавальній;
- трудовій;
- руховій;
- художній.

До кожного вида  діяльності  підібрала відповідний медіаматеріал ґендерного спрямування (мультфільми за казками та творами відомих письменників, уривки дитячих фільмів, пісні, таночки,  спортивні виступи малят, відио  спільних професій чоловіків і жінок, приказки, прислів’я багато авторських аудіо записів та ігрових моментів, фізхвилинок, ігри які спрямовані на розвиток та формування у дітей ґендерної культури  і т.д.)  узагальнила в папки-файли для зручного пошуку та використання у  роботі який зберігається в ноутбуці під назвою «Ґендер в дошкільній освіті з використанням медіаресурсів».        

Як я уже наголошувала, що ґендерне виховання слід починати уже в ранньому віці. Так як в цьому віці  відбувається первинна статева ідентифікація особистості, тобто дитина усвідомлює, що вона є представником певної статі    (хлопчиком  чи дівчинкою).  А у дошкільному дитинстві розпочинається  етап вторинної статевої ідентифікації, тобто усвідомлення дитиною свого соціального призначення як хлопчика чи дівчинки (майбутнього чоловіка чи жінки) і засвоєння відповідної поведінки в сім’ї, суспільстві. Додатково опрацювала освітню програму для дітей від 2 до 7 років «Дитина» та склала перспективний зміст ґендерної роботи для вихователів за віком дітей:

* в першій молодшій групі

- вчити орієнтуватися у статі: чоловіки (хлопчики), жінки (дівчата);
- формувати розуміння того,  що люди навколо виконують певні трудові дії, мають професії;
- вчити виконувати спільно епізодичні доручення.

* для другій  молодшій групі

- спонукати до розуміння спільних  обов’язків членів сім’ї  вдома.
- ознайомити дітей з професіями людей, що їх оточують та трудовими процесами, які виконують дорослі;
- спонукати дітей допомагати дорослим у виконанні елементарних трудових доручень.

* в середній групі

- розширювати знання про культуру сімейних стосунків, обов’язки кожного члена сім’ї, значення взаємодопомоги, спільної праці;
- поглиблювати уявлення про позитивні й негативні риси характеру людей.

* в старшій групі

- вчити усвідомлювати своє місце серед інших людей;
- формувати уміння розрізняти представників та представниць чоловічої та жіночої статі;
- поглиблювати уявлення дітей про відомі професії де можуть працювати як  чоловіки  так і жінки;
- розширювати уявлення про функції сім’ї (спільно виховувати дітей, турбота про всіх членів родини );
- дати уявлення про щасливу сім’ю як таку, у якій люблять одне одного, допомагають, прислухаються, піклуються, виконують спільну роботу тощо.

І в залежності від того,  яку діяльність планують проводити  вихователі, зазделегіть готують  відповідний медіаматеріал для використання. При цьому використовують  різні способи організації дітей для проведення діяльності. Якщо цей вид діяльності проводиться індивідуально або з підгрупою дітей використовують  ноутбук, якщо фронтально використовую  USB- флеш-накопичувач і телевізор для зручного перегляду поданого медіаматеріала.

Формула Нової  української школи говорить про наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. Тож, даний зміст ґендерної роботи  у основних видах діяльності  реалізовуємо  через  різні методи та прийоми освітнього процесу з системним використання ІКТ в ігровій формі, так як перший цикл початкової освіти Нової школи є адаптаційно-ігровий.